Бабуся зі Звенигородщини щедро донатить на ЗСУ

Черкащина й Звенигородщина зокрема славляться волонтерством. Однак за історію повномасштабної війни ми, журналісти, наслухалися всякого. Буває, на жаль, що волонтери скаржаться на чиновників, які при високих зарплатах ще копійки не дали на допомогу військовим-землякам, зате безсоромно піаряться, звітують чужою роботою та донатами. Бог їм суддя!

Але є й інші історії – історії про дітей, що збирають кошти на якусь свою мрію, а віддають їх зрештою на потреби ЗСУ, про людей з інвалідністю, що від першого дня волонтерять, стареньких людей, що живуть на пенсію, значну частину з якої віддають на фронт «хлопчикам». Саме такою є Лідія Макарівна з Лисянки.

«Вона вже давно донатить. Не думаю, що її пенсія дуже здорова, але. Особисто нам вона вже 2 місяці носить по 1000 грн для потреб ЗСУ. Перші 1000 полетіли, коли закуповували метал для скоб. А крайні 1000 грн я закину «на банку» до військового-земляка на машину», – розповідає волонтер Микола Дяченко.

Знайомі ж додають, що ця скромна бабуся досі щомісяця донатила на ЗСУ через банк. Бо їй не байдуже, як декому. Вона розуміє, що ця війна – це війна кожного українця за гідність та свободу. Не кожен може бути в окопі, але кожен може допомогти тому, хто там, тим Героям, що тримають над нами небо.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ