“А я шо роблю, не посипаю, чи шо? Ти вобше тупорилий, б…ть?!”

Звенигородчани і ватутінці стали заручниками погодніх умов минулого четверга, 8 грудня. Через дощ і ожеледицю міський транспорт приїжджав із запізненням. Телефонна лінія місцевих служб таксі була перевантажена: люди не могли викликати автомобіль. Чи не половина таксистів зовсім відмовлялися возити пасажирів. Тротуари комунальна служба Звенигородки почала посипати лише ближче до вечора.

“Не міг ніяк додзвонитися в жодне таксі. Терміново треба було їхати у Ватутіне, – скаржиться звенигородець Олександр Івченко. – Тротуарами ходити неможливо — страшна слизота. Не розумію, куди дивляться комунальні служби? Товариш бачив, як посковзнулась і впала якась жінка, розбивши носа. Всі тиснуться до залишків снігу, аби хоч якось втриматися на ногах”.

Біля однієї із звенигородських аптек жінка-провізор посипає тротуар сіллю.

“Доводиться самим посипати, щоб клієнти не падали. Тротуари у нашому місті рідко посипаються. Тут так не заведено. Якщо комунальники щось і роблять, то на “відчепись”, – обурюється працівниця аптеки. Не називається.

Зранку працівники комунального підприємства міської ради “Добробут” посипали міські автошляхи, але дощ роботу звів нанівець. Відповідальний за сектор благоустрою міста Іван Костенко скаженіє від запитань журналіста, чому не посипані тротуари.

“Люди знають, що голольод, іде дощ. Вони повинні розуміти. Ми не можемо накрити всю Звенигородку. Ми посипали. Дощ пішов і примочив. Ми нічого не можемо зробити. Це стихійне лихо”..

Якщо хтось із місцевих жителів через ожеледицю собі щось зламає, Костенко радить тому мати претензію до Бога. Через слова, що його обов’язок якісно посипати пішохідні зони, аби уникнути людських травм, виходить із себе.

“А я шо роблю, не посипаю, чи шо? Ти вобше тупорилий, б…ть?! Тебе послати? Ви не туди клоните. Ідіть до депутатів, до підприємців і з них питайте”.

Після візиту журналіста “Вістей Черкащини” працівники комунального підприємства почали активно посипати тротуари в центрі. Звенигородчанка Ольга нарікає на неякісну роботу.

“Посипочний матеріал кидали аби як і тонкою смугою, хоча тротуари у центрі широкі. Але це вже хоч щось. На інших вулицях ніхто й не думав посипати”, – скаржиться жінка. Просить не називати прізвища.

Марність посипки автодоріг і пішохідних зон підтверджує мер Звенигородки Олександр Саєнко.

“За таких погодніх умов немає жодного сенсу викидати гроші у воду, – вважає міський голова. – Зараз посипали, через годину пішов дощ і на дорогах знову слизько. Ми не єдині, у кого така ситуація. Те ж саме і у сусідніх районах, і у Києві. Хоча, під вечір наша техніка знову виїжджала на дорогу. Підприємці також зобов’язані посипати біля своїх магазинів. Та цього ніхто не робить”.