«Золотий хрест» та відзнаку за штурмові дії отримав морський піхотинець з Тальнівщини
Житель Тального Яків Маляр удостоївся високих нагород. Захисника відзначили нагрудним знаком «Золотий хрест» та медаллю за штурмові дії. Нагороди чоловік отримав за героїчні дії під час захисту України та порятунок поранених побратимів. Наразі чоловік проходить службу в одному із підрозділів морської піхоти. Був поранений, але після відновлення повернувся до захисту Батьківщини. Це як вважає Яків, обов’язок кожного чоловіка.
Народився Яків у Тальному. Повномасштабна війна застала його у Києві, де чоловік працював на будівництві. 25 лютого він пішов до одного зі столичних військкоматів, де намагався потрапити до лав ЗСУ. У зв’язку з великою кількістю добровольців на той час, чоловік не зміг потрапити до війська. Відчуваючи свій обов’язок перед державою, Яків повернувшись до Тального пішов у військкомат з метою стати на захист України. Восени чоловік все ж потрапив до ЗСУ. Після проходження навчання в одному з навчальних центрів його підрозділ вирушив на схід, де почав виконував бойові завдання зі звільнення нашої землі від загарбників. Підрозділ Якова виконував надскладні завдання в населених пунктах Красногорівка, Новобахмутівка та інші. Під час боїв під населеним пунктом Урожайне, військовий отримав кульове поранення.
Журналісти газети «Новий Дзвін» поспілкувалися з нашим героєм. Спокійний, сором’язливий не дуже багатослівний все-таки відповів на декілька наших запитань.
Якове, розкажи про специфіку роботи твого підрозділу?
–Мій підрозділ виконує бойові завдання зі штурму позицій ворога. У наступальних діях головне – це тактика, гранати, підтримка артилерії, підтримка мінометів та кулеметів і бронетехніки. Під час штурму ворожих позицій підрозділ розділяється, щоб обійти противника з флангів. Їх прикриває кулеметник. Кулемет дуже важливий і є ключовим при роботі відділення. В ідеалі, у тебе є кулемет, важкий кулемет і стрілецьке озброєння. Основна задача кулемета – притиснути противника до землі, не дати йому висунутися.
Розкажи як ти рятував поранених побратимів?
–Тоді відбувався штурм ворожих позицій. Один з передових підрозділів, який брав участь у штурмових діях, потрапив під ворожий обстріл і там було багато поранених хлопців. Ми зі своїми побратимами вирушили їм на допомогу. Під шквальним вогнем вдалося здійснити евакуацію поранених з позиції, а опісля, ми разом зі своїм підрозділом продовжили вибивати ворога з їхнього укріп району. В результаті тієї операції ворог був вибитий із займаних позицій.
Як ви плануєте штурм ворожих позицій?
–Кожен штурм ретельно планується. Вивчаються ландшафт, стан противника, напрямок руху, кількість і можливості зброї у себе й у ворога, шляхи відходу, шляхи евакуації. Все залежить від того, що ми штурмуємо. Якщо це якась спостережний пункт, то важке озброєння залишається на позиціях і працює здалеку. АГС, міномети, МП-19 – все це з собою не носимо. А так з важкого – беруться одноразки, так, про всяк випадок, і залежно від того, яка СП–шка, скільки особового складу і який особовий склад може прийти на підмогу. Варіантів маса. Маленькими групами, два-три, по-одному. Усе індивідуально. Залежно від завдання та місцевості. Ми працюємо по полях. У полях є зеленки – невеликі лісосмуги завширшки до 30 метрів та завдовжки до 1 кілометра. Ну і доводиться від 200 метрів до кілометра чухати. Зачищати, штурмувати.
Кожен житель України, хто на своєму місці бореться з ворогом, є героєм. Наша перемога складається з тисяч героїчних історій людей, які не скорилися та стали на захист рідних домівок. Учителі, медичні працівники, водії, рятувальники, тероборонівці, волонтери. Але насамперед, герої всі, хто зараз зі зброєю в руках боронить нашу Батьківщину. Дякуємо кожному за їхній подвиг.
Україна вистояла, дякуючи таким, як Яків. Так само вистояв і наш Харків, відвойований військовими Херсон та інші українські міста й села. Ці нагороди – це найменше, що може зробити держава в підтримку наших сил безпеки та оборони, щоденним подвигом представників яких пишається вся країна. Бережіть себе заради майбутнього України.
Перебуваючи у короткочасній відпустці Яків одружився. Вдома на чоловіка чекає мама, дружина та донька.
Ярослав КАРПОВІЦЬКИЙ
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві