«Золото добувають із землі, а знання – з книги», – так вважає найдосвідченіший шкільний бібліотекар Тальнівщини

Кожен по-своєму уявляє рай,
а я завжди вважав, що він буде схожий на бібліотеку.
Хорхе Луїс Борхес, аргентинський поет і прозаїк
Зоя Григор’єва – бібліотекар Тальнівської школи №2, невтомний працівник із 50-річним стажем. Ця професія дуже давня, їй більше, ніж чотири з половиною (4,5!) тисячі років.
Ранок. Вересень тішить нас ще літнім теплом, пахощами осінніх квітів. Поспішаємо до книгозбірні Тальнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, адже сьогодні в нас особлива місія – з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, що відзначається 30 вересня, узяти інтерв’ю в Зої Віталіївни.
Вона розповідає, що влаштувалася на роботу в 1973 році. Неймовірна любов до книжок привела молоду жінку до Тальнівської середньої школи № 4 й поєднала її долю з бібліотечною справою. Шкільна книгозбірня перебувала в занедбаному стані й вимагала осучаснення.
–Книги лежали на підлозі, не було стелажів, – згадує Зоя Віталіївна. – Очі боялися, а руки робили: ознайомилася з фондом, упорядковувала його. Впоралася! Відчувала велике бажання працювати з книгами. Була молода, активна, завзята, щира! Перезнайомилася з багатьма вчителями, з якими дружу й по сьогодні.
З того часу минуло 50 літ. Фахівчиня знаходить спільну мову з усіма учасниками навчального процесу. Сучасна шкільна бібліотека – це місце, де учень, учитель і бібліотекар зустрічаються щодня для спільної роботи, де на практиці виховується потреба в знаннях, даються навички пошуку потрібної інформації, закладаються основи самоосвітньої діяльності. Бібліотекарі Зоя Віталіївна Григор’єва й Надія Григорівна Дерещук швидко реагують на запити учнів, відшукуючи необхідний матеріал, і на кожному шкільному етапі їх супроводжують.
–Для мене процес пошуку інформації схожий на гру «Що? Де? Коли?» – каже Зоя Віталіївна. – Ми й казкарі, і вчителі, і дослідники, і помічники.
Особливо часто відвідують книгозбірню учні 9-11-х класів. Вони приходять за матеріалом для написання творів, рефератів, практичних та лабораторних робіт.
Дуже багато часу в працівників бібліотеки займає обробка підручників: записати у формуляри, каталожні карточки, інвентарні, сумарні книги, поставити штампи й аж тоді видати дітям.
Між Зоєю Віталіївною й учнями склалися теплі, сердечні стосунки. Чимало приходять не лише за книгою, а й за порадою, діляться найпотаємнішим. Для кожної дитини жінка знайде хвилинку, мудру настанову й добре слово.
Наприкінці розмови фахівчиня дає кілька порад школярам:
–Приходьте до бібліотек, щоб шукати єднання з наукою. Навіть у вік технічного прогресу книги не втрачають своєї популярності. У скарбниці народної мудрості читаємо: «Книга – міст у світ знань», «Золото добувають із землі, а знання – з книги», «Хороша книга – свято».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: «Золотий хрест» та відзнаку за штурмові дії отримав морський піхотинець з Тальнівщини



