Живе коріння Тальнівщини: як понад столітній літопис Майданецької школи об’єднав тисячі доль

Коли гортаєш ці 330 сторінок щільного живого тексту, то розумієш: історія нашої землі пишеться не в столичних кабінетах, а виростає тут, на Тальнівщині, де Трипільське протомісто площею 270 гектарів пам’ятає світанок цивілізації, а стіни колишнього цукрового заводу – покоління невтомних хліборобів.

У неділю, 26 липня, об 11:00 в актовій залі Майданецької школи відбудеться довгоочікувана презентація книжки «Душею торкнутись джерел» (авторки Людмила Бабій і Вікторія Полєхіна). Це видання – глибока філософія спільної пам’яті, що об’єднує першу церковно-парафіяльну школу 1864 року, легендарну «Семирічку» 1928-го й сучасний освітній заклад.

Філософія обкладинки

Це видання вражає з першого погляду: його оформлення відображає глибокий зв’язок поколінь. Композиція побудована на дивовижному контрасті й водночас єдності епох –  від перших цеглин будівлі 1928 року до сучасної школи 2026 року. Символічний золотий дзвін наче єднає перший дзвоник минулого століття із сьогоденням.    

Окрему роль відіграє символізм кольору. Яскрава червона стрічка навколо розгорнутої книги уособлює життєву силу, лідерство й жертовну любов, яку вчителі щодень дарують дітям. Золоте обрамлення цієї стьожки – символ непідвладних часу знань, що відкривають випускникам шлях у велике майбутнє.

Магія цифр

Це видання присвячене подвійним роковинам – сторіччю Майданецької школи й 160-річчю заснування першої освіти в селі. За цими датами стоять цифри, що відображають насичену історію закладу. Основою літопису стали 454 світлини: від перших чорно-білих кадрів минулого століття до сучасних кольорових випускних альбомів.

Статистика за період з 1954 по 2026 роки розкриває масштаб цієї праці – сукупну історію навчання для 25 985 учнів за понад 70 років. Серед них школа виплекала 141 золотого та срібного медаліста; 90 випускників повернулися в освіту й самі стали вчителями; 17 стали її справжньою професійною гордістю; 12 благодійників, завдяки яким заклад живе і розвивається сьогодні.

У цей знаменний ювілейний період у ньому здобувають освіту 123 учні – та  рушійна сила, яка пише нові сторінки живого літопису.

Слово про творців і джерела їхнього натхнення

Кожна видатна книга починається з людини, чия відданість справі дарує задуму життя. Головною авторкою й берегинею стала Людмила Бабій, яка понад 40 років плекала любов до рідного слова в стінах Майданецької школи, заснувала музеї та картинну галерею. Це видання – логічне продовження її багаторічної праці зі збереження пам’яті поколінь.

Поряд з нею над збором і систематизацією фактів, працювала кандидатка педагогічних наук і дослідниця краєзнавства Вікторія Полєхіна. Як авторка близько 80 наукових праць, вона забезпечила глибокий науковий підхід до створення книги.

За вивіреність та чіткість кожної сторінки авторки завдячують редакційній команді. Відмінниця освіти України Людмила Нестругіна як науковий редактор дбайливо опрацювала текст. Людмила Кущ упорядкувала тисячі архівних матеріалів і впорядкувала технічну частину.

Особливим джерелом натхнення для проєкту стала Галина Дяченко (із роду Тхоренків). Проста сільська дівчинка, яка згодом стала викладачкою фізико-математичного ліцею, заслуженою вчителькою України й виховала не одне покоління науковців, підтримала задум своїми спогадами про післявоєнну школу та щирою вірою у важливість цієї справи.

Стежками часу

Історія Майданецької освіти розпочалася 1864 року з відкриттям церковно-парафіяльної школи. З роками запит на знання зростав, і в 1926 році під керівництвом директора Якова Мануїловича Кравченка було ухвалено рішення про зведення нової будівлі. У 1927-му заклали фундамент, а вже наступного, 1928 року, розпочала роботу семирічна школа імені Тараса Шевченка.

Важливою віхою новітньої історії став 1980 рік, коли в Майданецькому урочисто відкрили сучасний і просторий навчальний заклад, у якому здобувало освіту не одне покоління жителів села.

Сьогодні школа продовжує динамічно розвиватися, що підтверджено високою державною відзнакою – знаком «Флагмани освіти і науки України». Освітній процес забезпечує педагогічний колектив на чолі з директоркою Тамілою Зелінською, поєднуючи багаторічний досвід із сучасними інноваційними підходами.

Генетична пам’ять

Сила Майданецької школи криється в її генетичній пам’яті. Видання висвітлює долі унікальних учительських династій, де любов до професії передавалася з покоління в покоління, а сукупний педагогічний стаж окремих родин перевищує три століття. Важливим елементом дослідження стала авторська мапа-схема «Кутки села Майданецьке», яка ілюструє, як географічно формувалися великі роди села і як їхні родові шляхи перетиналися в стінах школи.

Її живий літопис доповнюють музеї, що діють з 2014 року, – історії школи «Пам’ять поколінь» і народознавства «Батьківська світлиця». Завдяки вміщеним у книзі QR-кодам і посиланням на відеоматеріали читачі можуть переглянути віртуальні екскурсії, ознайомитися з автентичними експонатами й завітати до галереї, де зібрано десятки полотен випускників.

Особливого емоційного звучання завершальним сторінкам надає дитяча творчість – вірші, пісні й спогади учнів. А символічним підсумком наступності часів стало візуальне порівняння світлин із різницею в пів століття: випускників 1954 року, чиє дитинство припало на воєнні літа, та  2004 року. Змінювалися епохи, вбрання й обличчя, але незмінними залишалися прагнення знань, молодість і надія.

Небесний легіон: гордість і біль

У книзі є сторінки, які гортаєш із особливим трепетом і смутком. Меморіальний розділ «Небесний легіон. Гордість і біль» – присвята воїнам-захисникам, які зростали в стінах Майданецької школи й склали найважчий іспит на вірність Батьківщині ціною власного життя.

Громада схиляє голови перед пам’яттю загиблих Героїв України: Дениса Кулікова (чий подвиг відзначений державною нагородою посмертно), Сергія Підгорного, Олександра Тищенка, Олександра Взводова й Василя Шебастюка.

Вони відійшли у вічність, але назавжди залишилися у списках рідного закладу й у серцях його громади. І доки стоїть Майданецька школа, тут берегтимуть світлу пам’ять про захисників, завдяки яким ми маємо можливість жити, навчатися й творити новий літопис на рідній землі.

Післяслово

Книга «Душею торкнутись джерел» – міцний міст між минулим, сьогоденням і майбутнім, що підбиває підсумки понад півторастолітнього шляху. На її сторінках закарбовано імена всіх, хто розбудовував освіту в Майданецькому, зберігав її традиції та виховував нові покоління.

Історія Майданецької школи триває, живе в учнях, які щодня заходять до класних кімнат, у вчителях, які передають їм знання, та в глибокій шані всієї Тальнівської громади. Презентоване видання складає вдячність минулому й натхненно відкриває двері в майбутнє, що твориться просто зараз.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!