Вісті Черкащини Жива традиція напередодні Різдва: родинний майстер-клас у Тальнівському музеї
У передріздвяні дні Тальнівський музей історії перетворився на справжній осередок українського духу, тепла й родинної єдності. Нещодавно тут відбувся родинний майстер-клас із виготовлення різдвяного дідуха – одного з найдавніших і найглибших символів української традиції. Захід зібрав чимало дітей та дорослих і став не просто творчою подією, а живою зустріччю з історією та культурною пам’яттю.
Музейна зала цього дня замайоріла різнобарв’ям природних матеріалів: колосків пшениці, вівса, ячменю, льону, сухоцвітів. У повітрі відчувався особливий настрій – затишний, щирий, по-родинному теплий. Батьки разом із дітьми працювали пліч-о-пліч, допомагали одне одному, ділилися усмішками й емоціями, вкладаючи у кожен дідух власний сенс.
Організаторкою заходу виступила старший науковий співробітник Тальнівського музею історії Ольга Приходько. Поруч із нею майстер-клас проводила викладачка Тальнівського будинку дітей та юнацтва Надія Маляренко. Саме вони не лише навчали техніки створення обрядового символу, а й знайомили учасників з історією, значенням і сакральною роллю дідуха в українській культурі.
«Для нас було важливо, щоб музей у передріздвяний час став місцем зустрічі родин, місцем, де традиції не просто згадують, а проживають разом. Дідух – це не декор, це символ добробуту, пам’яті роду, зв’язку поколінь. Коли дитина створює його власноруч разом із батьками – традиція оживає», – наголосила Ольга Приходько.
Учасникам розповіли, що в новорічно-різдвяному циклі дідух посідає особливе місце. Колись його виготовляли з першого або останнього святкового снопа жнив, урочисто прикрашали стрічками та встановлювали на покуті перед Святою вечерею. Він символізував добробут, достаток, родинний затишок і присутність предків у домі, зберігаючи святкову атмосферу аж до Василя.
«Мені хотілося, щоб діти не просто почули про дідуха, а відчули його значення через власні руки. Коли вони торкаються колосся, зв’язують його, прикрашають – формується зовсім інше, глибше розуміння традиції. Це та спадщина, яку вони понесуть у свої родини в майбутньому», – зазначила пані Ольга.
Особливою цінністю заходу стала його родинність. Тут не було сторонніх – усі працювали разом, підтримували одне одного, об’єднані спільною справою. Як зізнавалися учасники, кожен колосок у дідуху має власну силу, але разом вони творять єдність – так само, як і в родині.
Готові дідухи родини забрали додому, аби поставити їх на покуті як символ різдвяного тепла, злагоди та продовження традицій. Захід відбувся за активної підтримки музейної команди під керівництвом директорки Світлани Проценко, а також завдяки допомозі колег, друзів і небайдужих людей, які передали в’язанки зернових та сухоцвіти з Зеленькова, Колодистого, Легедзиного та Глибочка.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
