Жителька з Тальнівщини відзначила свій 95-літній ювілей у дружньому колі родини

Ольга Григорівна Бабій з Майданецького, що на Тальнівщині, відсвяткувала 1 жовтня своє 95-ліття. Їй є чим пишатись: вона любляча мама 3 дітей, чуйна бабуся для 6 онуків, 7 правнуків. Вони – головні люди в її житті, заради кого варто жити, сенс її життя. А ще 57 років прожила у парі з турботливим люблячим чоловіком Павлом Терентійовичем Бабієм. Радіє жіноче серце, що має дружню родину, в якій турбуються одне про одного, поважають, цінують, люблять, де нема гордині, зарозумілості, уміють поступатися, де перемагає здоровий глузд.

Славний ювілей розпочався зранку. До господи Ольги Бабій злетілись діти: найстарший син Льоня, доньки Рая і Галя – онуки та правнуки. Багато вітальних слів звучало їй. За давньою традицією родина привітала бабусю із днем народження короваєм, який піднесли найстарші онуки – Женя і Богдана. Хліб споконвіку символізував достаток та українську гостинність. Ольга Григорівна пережила не одне голодування, тому хотілося, щоб вона цього ніколи більше не знала. Першою розпочала вітати синова дружина.

–Шановна мамо! Сьогодні, дякуючи нашим захисникам, в таку сонячну днину ми зібралися на святкування 95-річчя. Ми бажаємо Вам довгого віку і здоров`я. Нехай Ваша душа завжди буде сповнена спокоєм і гармонією, а серце – теплом і радістю. Дякуємо Вам, мамо, за те, що ми маємо можливість до Вас прийти, поговорити з Вами, почути Вашу мудру пораду. Щороку наша родина вітала Вас піснею по радіо або телебаченню. Сьогодні прийміть живе музичне вітання від троїстих музик Майданецького будинку культури. Ваш родич Володя Драган виконає Вам пісню «Мамо моя, голубко сива», – сказала Людмила Бабій.

Під час артистичного виконання пісні, яка має глибокий життєвий зміст, діти підійшли до матері та вклонилися низько у ноги, обійняли її, поцілували. Мабуть, з таких приємних моментів і твориться наше життя, яке додає сили, наснаги, душевного спокою та довголіття. Родинне тепло живить і зігріває на всі наступні хвилини, миті й роки. Все життя Ольги Григорівни проходить з любов`ю у її серці.

–Моя мама – дуже добра жінка. Ніколи не сварилась на мене, – згадує 73-літня донька Рая, – я можу сердитись, а вона ніколи. Любов неможливо вимолити у Бога – її треба заслужити за свої вчинки. Це почуття живе в душі, де немає зла, ненависті, заздрості. Не всі вміють любити. Моя мама – особлива. Коли була молодою, любила шити й співати. Ольга Григорівна була майстринею на все село, шила сукні, спідниці, блузки, виконувала різні замовлення. На жаль, коли померла моя дочка Наташа, а її внучка, в 11 класі 1989 року, перестала співати. 20 років тому пішов у засвіти її чоловік Павло Терентійович. Але самотності не відчуває, у селі проживають середня донька Рая та син Льоня, донька Галя приїздить з Києва. Родина турбується про неї як берегиню роду й джерело мудрості.

З привітаннями, найщирішими побажаннями та подарунками завітали на святкування дня народження Ольги Григорівни староста Михайло Капериз, адміністраторка Інеса Железняк та Лариса Медведенко.

Вітаємо Вас, шановна Ольго Григорівно, мирного неба Вам, родинного щастя, світлого і доброго на довгі роки з роси і води!

Марія БІРЧЕНКО

Читайте також: Підвищення зарплати важливіше коштів на ЗСУ: як голова Черкаської облради противиться аудиту, кошти з якого мають піти на військових

Читайте нас також в Telegram!

10.10.2024 11:48
Переглядів: 1786
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.