Жителька Тального розповіла про Великодні традиції
Великдень – це неймовірно важливе релігійне свято, чия історія сягає в далеке минуле. Це – символ вічного життя й перемоги над смертю, очищення від гріхів, тому свято традиційно відзначається всім християнським світом.
Напередодні Великодня, переповненого сімейними традиціями та почуттями, ми поспілкувалися з мешканкою Тального Надією Володимирівною Маляренко й розпитали її, як вона готується до цього пресвітлого свята. Ось що жінка розповіла:
– Останній тиждень перед Христовим Воскресінням називається Страсним. У цей період люди, витримуючи строгий піст, не їли м’ясо, молоко, яйця. З понеділка господині розписували писанки. До Чистого четверга наводили лад у хаті й на подвір’ї. Крім цього, бажано сходити на сповідь, очистити душу від злих думок, неприязні та заздрості. Українці все це знали і виконували. А в Чистий четвер потрібно покупатись і змити з себе ще й фізичний бруд. До схід сонця наші предки заварювали зілля, зібране на Преображення Господнє, і вся родина обмивалася цим настоєм. У п’ятницю господині розчиняли й випікали паски, продовжували розписувати писанки різними орнаментами. Деякі з них дійшли до нас ще з Трипілля. Там в основному закладені солярні (сонячні) знаки. Адже Сонце дає життєву енергію всьому на Землі: і рослинам, і тваринам, і людям. Крім того, на писанках зображували й усе інше, без чого неможливе було б життя людей: і поле, і зерно, і рослинки, і тваринки. А писанок є дуже багато видів: дряпанки, крапанки, мальованки та інші. Для кожного члена родини господиня випікала паску. Крім цього, потрібно було ще залишити одну в церкві і одну дати людям. Весь процес випікання пасок обов’язково передавався в родині по жіночій лінії. Бабусі навчали цьому мистецтву своїх внучок. При цьому читали молитву, щоб ангели благословили їх роботу й паски.
Надія Маляренко каже, що свої випікає за звичайним рецептом, лише в тісто додає багато яєць, родзинки й цукати. Тоді паски будуть смачні й матимуть красивий жовтий колір.
До церкви жінка йде в суботу звечора, тому що співає в церковному хорі. З собою бере все необхідне. У кошик кладе часник, цибулю, сіль, пасочки по одній для кожного члена родини, одну для церкви й одну для когось із людей.
Дякуємо Вам, Надіє Володимирівно, за розмову. Хай Бог благословляє Вашу працю, Ваше знання українських традицій і передачу їх прийдешнім поколінням.
Микола БУКОВСЬКИЙ