Вісті Черкащини Жителька села на Тальнівщині пече крафтовий хліб
У селі Леґедзине на Тальнівщині проживає Наталія Соловей – добра й світла людина. Природа наділила її милосердям, дружелюбністю, чутливістю, працелюбством. «Головне – мати бажання пізнавати, відкривати для себе щось нове, – вважає жінка. – Віднедавна випікаю крафтовий хліб».
Слово «craft» в англійській мові багатозначне. Одне із значень – ремесло. До прикметника «крафтовий» можна дібрати багато українських синонімів: авторський, ремісничий, рукодільний, рукотворний. Тобто крафтовим називається будь-який продукт, виготовлений власноруч. Найголовніше в ремісничому виробництві – це якість, починаючи з відбору сировини й закінчуючи технологією виробництва. Колись увесь хліб був крафтовим. Однак з появою пекарських дріжджів і сумішей запрацювали хлібокомбінати. Їхня продукція стала доступною, масовою, дешевою й менш смачною, корисною та якісною.
Наталя Соловей народилася в селі Павлівка Перша на благословенній Черкащині. Свого часу закінчила Тальнівський будівельно-економічний фаховий коледж, згодом – Черкаський державний технологічний університет. 15 років проживала в Києві, де працювала спочатку в ПриватБанку, опісля – товарознавцем. Однак її душа бажала іншого – випікати хліб, неважливо який, головне – ХЛІБ! «То – моя давня мрія. Завжди захоплювалася жінками, які це робили. Гадаю так: якщо жінка вміє випікати хліб, то вона вже справжня Господиня. Адже в цю справу, як і в будь-яку іншу, потрібно вкладати душу, тоді вона принесе задоволення», – говорить пані Наталя.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну сім’я Солов’їв вимушена була переїхати в село до батьків чоловіка. Усі, мабуть, пам’ятають, що тоді певний час неможливо було купити хліб. Наша героїня почала випікати його на дріжджах. «І все ж мене не покидала ідея пекти хліб без них, і я почала робити це для своєї сім’ї. Такий хліб смачніший за магазинний, бо натуральний і корисний, особливо тим, що краще засвоюється й містить багатезно вітамінів та мікроелементів», – каже жінка.
Дійсно, крафтовий хліб, який створює Наталія Соловей, не містить промислових дріжджів, розпушувачів, ароматизаторів і штучних інгредієнтів. Замість дріжджів – закваска власного виробництва, яка готується за певною технологією. Спершу доходить до піку, осідає, пахне фруктами, хмелем чи виноградом. Якісна закваска може жити безкінечно, якщо її вчасно підгодовувати й тримати в комфортній температурі. «Це той старий бабусин спосіб, за яким з давніх-давен пекли хліб в Україні. Створюється він набагато довше за звичайний (приблизно 24 години). Як кажуть люди, хороша справа швидко не робиться. Процес починається із приготування опари, її дозрівання, замішування тіста. Закваска працює повільно, тому бродить воно дуже довго. Але в цьому й сенс: довга ферментація та наявність кисломолочних бактерій у заквасці робить хліб таким корисним. За цей час з борошна вивільняються всі корисні для організму елементи й розщеплюється крохмаль, тож цей хліб не повнить. За цим процесом пильную уважно: трохи проґавиш – і тісто перекисне, трохи недомісиш – і клейковина не розвинеться. Є ще одна важлива особливість закваски – вона не зможе “підняти” хліб з поганих інгредієнтів. Тому використовую борошно лише вищого сорту: пшеничне, житнє, гречане, цільнозернове, професійне італійське. Решта продуктів теж високої якості, – пояснює господиня й додає: – Випікаю різноманітний хліб: пшеничний, житньо-пшеничний, висівковий, гречаний (за бажанням замовника, додаю цибулю чи гриби), гарбузовий, морквяний зі свіжим кропом, тостовий з медом, житній з повидлом. На домашній кухні, одними руками і в газовій духовці випікаю від чотирьох до десяти хлібин за день».
Крафтовий хліб має зберігатися, не черствіючи, до 10 днів. «Але ми, напевне, того не знаємо, – усміхається Наталя Соловей, – бо завжди з’їдаємо його набагато швидше. Кожна моя хлібинка – індивідуальна, адже точно знаю, до кого вона поїде. Скуштуйте свою й згадайте смак справжнього хліба».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
