Жителі щебзаводського району у Тальному мріють про якісну воду та потопають у смітниках

Жодна сфера людської діяльності не обходиться без використання води, адже вона – це саме життя. Для організму вода є «будівельним» матеріалом, підтримуючи його життєві функції. Отже, її важливість, а відповідно, якість і безпечність є беззаперечними.
Щодо централізованих джерел водопостачання, то в Тальному є 22 свердловини, які знаходяться на балансі КП «Водоканал», з них постійно працюють 12. Майже всі жителі Тального користуються цією водою: для пиття і приготування їжі, задоволення різних життєвих, господарських, побутових і санітарно-гігієнічних потреб. Проблемним мікрорайоном щодо водопостачання у місті вже з десяток років залишається щебзавод.
Жителі цього кутка (вулиць Кар’єрної, Чумацької, провулку Робітничого) протягом багатьох років отримують воду від водопроводу ТОВ «Тальнівський щебеневий завод». За їхніми словами, тамтешня водонапірна станція була спроектована і збудована для технічних потреб заводу. Вона придатна тільки для побутових потреб, але не для вживання.
– Ми не маємо доступу до питної води. Живемо в Тальному, але наче відрізані від всього міста, – каже один із жителів цього району. – Раніше хоч була криничка, де люди могли набрати питну воду, але недавно її хтось обробив хлором і загіпсував. Зараз ми беремо воду хто де може: купуємо бутлями, хтось возить від родичів. Однак, хто молодший, той може поїхати самостійно її придбати, а для пенсіонерів, або для тих, у кого немає власного транспорту, це зробити вкрай важко. Чому ми маємо сплачувати кошти за неякісну воду, до того ж, по більшому тарифу, у фірму, яка, по-суті, не повинна цим займатись? Я вважаю, що міській владі треба подумати про своїх жителів. Ми теж хочемо споживати таку ж саму чисту воду, як і інші мешканці Тального. Якщо нас неможливо підключити до якоїсь іншої свердловини, то якісь впливи з її боку на це підприємство мають бути. Або хоча б вирішити питання з очисткою місцевої криниці. До того ж, по вулиці Кар’єрній розташована їдальня школи №3, де харчуються наші діти. Яка там вода? Де її беруть?
Директор третьої міської школи Валерій Качан каже: «В нас на щебзаводі тільки одна свердловина, тому воду для шкільної їдальні ми беремо з неї. Хто сказав, що вона технічна? Люди можуть говорити все, що хочуть. Якщо хтось має підтверджуючі документи, аналізи санстанції, тоді хай каже. Ще ми користуємось водою з місцевої криниці. Там санстанція брала аналізи, то сказали, що ця вода придатна для вживання. Ми її самі захлорували, бо нікому діла до неї не було, там вода чиста».

Виникає питання: навіщо воду для шкільної їдальні беруть з криниці, якщо директор переконаний, що в щебзаводській свердловині нормальна для вживання вода?
Щоб дізнатись, яка ж дійсно тече вода з кранів у жителів цього району, телефонуємо до адміністрації заводу. Начальник комендантського взводу Любов Ганженко, яка, власне, займається цими питаннями, каже: «Так, за результатами аналізів, вода в цій свердловині технічна. Я всіх попередила, що її можна використовувати тільки для технічного призначення. Не знаю, чи можна її вживати, але кожен має на це право».
Чи можна якось владнати цю проблему та яким чином, нам відповів керівник КП «Водоканал» Володимир Гречка.
– Орган місцевого самоврядування забезпечує життєдіяльність свого населеного пункту, – каже Володимир Васильович. – Перш за все, жителі того району мають звернутися до міської ради, аби донести цю проблему. Самостійно КП «Водоканал», як підпорядковане міській раді підприємство, точно нічого робити не зможе. Питання з водопостачанням в районі щебзаводу можна вирішити, підключивши цих абонентів до свердловини залізничного вокзалу. Для цього, перш за все, треба виготовити проектно-кошторисну документацію. Необхідно, щоб приїхали фахівці і подивились, прорахували, що там можна зробити. Скільки це буде коштувати, точно не знаю. Скажу одразу – це питання не одного дня, оскільки існує ряд певних аналізів, рекомендацій та стандартів. Є також свердловина біля колишнього асфальтного заводу, вона ближче, але не зможе потягнути таку кількість абонентів. Тим більше, після перевірки минулої осені, там були знайдені нітрати. Наразі ми думаємо про розробку схем оптимізації мережі водопостачання по всьому місту.
Голова Тальнівської МТГ Василь Сідько каже: «Немає питань, які не можна вирішити. До мене з цією проблемою ніхто не звертався. Нехай люди напишуть офіційне звернення в міську раду і ми обов’язково його розглянемо».

Крім водопостачання, щебеневий завод також «опікується» вивозом сміття на вищезгаданих вулицях. Жителі знову скаржаться: «Якби ви побачили, що там робиться з цим, так званим, вивозом. Гори сміття лежать тижнями і не вивозяться. Більшість жителів хочуть укласти договір з підприємствами, які займаються вивезенням побутових відходів, щоб до нас, як і в інші райони міста, приїздила спеціальна машина і забирала сміття. Донедавна електропостачання в нас також було від щебеневого заводу. Багато хто займався цим питанням, бо завжди були проблеми з тарифами, з субсидіями, з електропостачанням. Ми не знаємо, за чий кошт, але були збудовані нові лінії та підстанція, ми заключили договори на постачання електроенергії з Тальнівським РЕМом. Це питання вирішилось, хоч і тягнулося багато років. Можна якось подумати і про ті, які також давно приносять нам незручності?».
Занепокоєння та скарги людей цілком зрозумілі. Головне, щоб до них дослухались ті, від кого залежить вирішення цих питань на практиці, а не на словах.

Катерина КІХТЕНКО