Жителі села Соколівочка хочуть пити прозору воду, а не руду

«Я стала ворогом за цю воду, бо носила її сільському старості на стіл»

Минулого тижня у середу жителі села Соколівочка Тальнівського району, що на Черкащині, серед яких переважна більшість ті, що користуються сільським водогоном, зібралися на збори. Питань у них багато, та найболючіше – водопостачання. Вся справа в тому, що у селі є дві водонапірні башти, а отже, і дві свердловини. Та вода у сільському водогоні не найкращої якості. Місцеві кажуть, що з крана тече технічна вода. Як доказ, вони принесли з собою пляшку води, щоб показати, що змушені пити. Стара жінка десь із середини зали тремтячим голосом скаржиться: «Я сама в хаті. Вночі прокинулася – тиск, треба випити таблетку. До крана – отака вода. Чим запити? Ніч. Куди йти? Я стала ворогом за цю воду, бо носила її сільському старості на стіл». Проблему так і не вирішили.
В.о. міського голови Василь Сідько, який також присутній на зборах, каже, що про такі проблеми в селі він навіть не чув. Разом з Сідьком на збори приїхали заступник голови ОТГ Олександр Маринченко, керівник КП «Джерело» Віталій Марченко, начальник відділу ЖКГ Лариса Макеєнко, юрист Володимир Володін та спеціаліст відділу інвестицій міської ради Євгеній Піддубний, який і розробляв тариф на воду. Піддубний роз’яснив, як формувався тариф, з яких статей він складається: а саме, зарплата, витрати на електроенергію, податки та збори, адміністративні витрати і лише 2, 4 % закладається в тарифі на прибуток. І програма ця є обов’язковою,бо йде на закупівлю лічильників. Штат підприємства, яке обслуговуватиме 3 села, теж не роздутий. До нього входить керівник (зарплата – 7 тис. грн.) бухгалтер (5900 грн.), 3 слюсаря та 3 контролери на мінімальну зарплату. За твердженням спеціаліста, тариф є максимально зменшеним, щоб людям було економніше. Зрозуміло, те, що до цього вони платили по 6 грн. за один кубометр води, а тепер ціна виросла до майже 16 гривень, не могло викликати задоволення. Проте соколівчани готові плати по новій ціні, але хочуть отримувати за ці гроші якісну воду. Під час обговорення вони вносили пропозиції змінити свердловину, з якої подається вода. Бо водогони в селі нові, труби пластикові, башту теж недавно помили, а вода періодично стає руда, справді, як технічна. Дехто з місцевих навіть запропонував вибити іншу свердловину. Мовляв, наше село не дотаційне, грошей у місцевий бюджет ми приносимо достатньо, то може ви б нам вдарили скважину за 200 тис. грн.? – лунає із зали.

– З цією метою і створили дане підприємство, яке я очолюю, – каже Віталій Марченко, – Я разом з вами хочу вирішити всі нагальні питання. На цій посаді я лише 5 днів. Обіцяю, що ситуацію з водою у вашому селі буде вирішено. Це нормально, що ви є небайдужі, вносите пропозиції. Найперше, що нам потрібно зробити – це поставити загального лічильника на виході з башти. Лічильники ми вже замовили. Слушна думка поставити на кожну вулицю по лічильнику, здати воду на аналізи. Ще треба зробити інвентаризацію. Прийдемо до кожного водокористувача, поставимо номерну пломбу й складемо акт та договір. На Степній некраща ситуація з водою, там є башта і свердловина. Проте вони запущені й не доглянуті. Нам є над чим працювати.
Керівництво підприємства попросило на вивчення ситуації в селі 10 днів. Сподіваємося, соколівчани, як і жителі Гордашівки, зможуть пити хорошу воду.

Марина КАМИНСЬКА