Житель Тального став заручником власного будинку: сидів під замком та за гратами

У вівторок, 15 червня, до редакції газети «Новий Дзвін» прийшли дві жінки (назвалися сусідками) та розповіли, що їхнього сусіда, 68-річного жителя Тального Олексія Кіндратовича Рябого, взялися доглядати жителі їхньої ж вулиці. Однак замість отримувати належний догляд, чоловік мусить сидіти за гратами та закритий у власній оселі на замок. Зі слів сусідів, чоловік – після інсульту, однак за хорошого догляду вже міг би й дрова рубати.

– Сусіди взялися його типу доглядати. Але вони не доглядають, а знущаються над ним. Цей, що доглядає, прийшов у пів сьомого ранку, покрутився до семи і пішов. А тоді приходить аж у пів десятого вечора-до десяти – і пішов. Цей у хаті постійно закритий. Що це за догляд може бути? Він хоче надвір. Повибивав вікна. Цей доглядач вже поставив на вікна грати. Надвір його не випускають. Якогось дня гупав у стіни вже. Мабуть, хотів ту стіну вибити. Собак потравили. Доглядачі. Нема вже собак. А він так любив цих тварин. Він їх глядів, – розповідали жінки.

Про ситуацію, що склалася, сусідки повідомили і в міськраді. Наступного дня працівниці Тальнівського терцентру Оксана Луценко та Тетяна Коновальчук пішли за вказаною адресою (вул. Чорновола, 10), щоб перевірити, в яких умовах проживає Олексій Кіндратович. Разом з ними до тальнівця виїхав і журналіст нашого видання. На місце працівники терцентру прибули першими.

–Там на двох вікнах – решітка, – сказала Тетяна Анатоліївна. – Він спілкується. Іде на контакт.

На момент приїзду журналіста вони саме вирушили до будинку Ніни Олексіївни Безпалої, яка, за словами сусідів, разом зі своїм чоловіком Прокопом Андрійовичем і доглядали Рябого. Постукали у хвіртку. Ніхто не відчинив. Працівники терцентру зв’язалися з Безпалою по телефону.

Чоловіки, працівники шкільної котельні (яка знаходиться навпроти будинку Рябого), побачивши, що будинок Рябого фотографують з вулиці, прохали журналіста зайти у подвір’я, щоб побачив, що чоловік сидить під замком у власній хаті:

– Людина має право на свободу пересування, на медичне обслуговування, – зазначили вони. – Його 3 місяці ніхто не купав. І замкнутий. Ми цілий день тут надворі, то не бачимо, щоб до нього хтось приходив. Як був при здоров’ї, то приходили друзі. Жив собі своїм життям, нікому ніколи збитки не робив, – сказав один із них. Інший додав: «Можуть розказувати, що він п’є, але я ніколи не бачив його дуже п’яним. Він і пенсію получає, і собачок утримував, і на базар ходив. І здоровається, і поговорить, але я не бачив, щоб він п’яний був та в затоки йшов, щоб лежав десь. Він у вікні стоїть і каже, що хоче надвір.

Старенька хата Олексія Рябого стояла у густих хащах, що росли від дороги. Вікно з цієї ж сторони було забите щитом. Два вікна кімнати, де, вірогідно, і знаходився чоловік, зсередини були заґратовані, притому вікна були подвійними. Кватирок не було. Постукали. У вікні з’явився Олексій Рябий.

Навісний замок на дверях будинку ключем відкрила Ніна Безпала. Однак виявилося, що це не єдина перепона. Двері з веранди у хату були на засуві. Коли зайшли до хати, чоловік сидів на ліжку. Мав брудні ноги та був босий. Реагував на відвідувачів спокійно. У кімнаті стояв різкий запах цвілі, що забивав навіть сморід від туалету, адже чоловік ходив до вітру на відро у хаті. Для цього облаштували стілець з кришкою. За словами жінки, десь тиждень, як чоловіка перестали одягати у памперси. На столі лежало кілька шматків хліба та чашки. Під столом – бутлі з водою. Ніна Безпала сказала, що Олексій Кіндратович – її колишній чоловік. Розповіла й про те, що Рябого доглядає її нинішній чоловік (з її слів, він якраз був на роботі), як і про те, що про свій намір доглядати вони повідомили вуличкома.

На питання працівників терцентру, чому чоловіка тримають під замком, Ніна Олексіївна відповіла: «Б’ють. До нього п’яниці ходять. Можуть дати горілки йому, а йому ж не можна, йому ж погано може зробитися. Чоловік поставив грати, щоб нічого не всунули йому. Він не голодний. Не холодний. Закритий? Він не закритий. Це сусіди вам просто так кажуть. Ви йому розказуєте, він нічого не розуміє. Він не говорить зовсім. У нього не інсульт, а інфаркт був. Він лежав ніякий, під себе робив. Ми його виходили. Не хтось, а ми. Подивіться: чистота, порядок. Що ще треба?».

Працівники терцентру з огляду на умови антисанітарії, у яких перебував чоловік, поінформували Ніну Безпалу, що про ситуацію змушені повідомити вище керівництво. Викликали швидку. На її приїзд чекали недовго. Фельдшер «швидкої» зайшла до хати, зміряла чоловіку тиск. Транспортувати його до Тальнівської лікарні, як пояснили медики, не могли, оскільки такого виду послуг «швидка» не надає. На прохання працівників терцентру Ніна Олексіївна принесла паспорт чоловіка, допомогла йому переодягнутися, дала резинові капці. Олексій Кіндратович, поки жінка шукала для нього речі, вийшов на веранду. Нахилився до кота, що прибіг до нього лащитися, сказав: «Йди сюди, кицюнька».

За деякий час прибула машина терцентру. Нею чоловіка доправили до лікарні, звідти – до Центру надання соціальних послуг. Як зазначили працівники закладу, там чоловік матиме 4-разове харчування, зможе своєчасно помитися, буде під наглядом медиків, зможе подивитися телевізор. А головне – йому не доведеться сидіти наодинці у зачиненому затхлому приміщенні. Він зможе вийти надвір, побачити цей світ, вдихнути свіжого повітря та матиме живих співрозмовників. Поки їхали до лікарні, Олексій Кіндратович з цікавістю роздивлявся навколо. Кивнув схвально, коли запитали, чи давно був у місті.

Через день після цієї поїздки до редакції прийшли Ніна та Прокіп Безпалі. Кожен висловив своє бачення ситуації. Чоловік пояснив, що доглядав Рябого добровільно: «Просто в мене є совість, – сказав Прокіп Андрійович. – Вона в мене не спить. Як в декого спала, а потім через 2,5 місяці проснулася і вони вирішили Прокопа «протягнути». Ми не добивалися, щоб документально все зразу оформити, щоб воно наше було. Уявіть, я почну там косити, декого жаба задушить, почнуть казати, що воно вже моє. При мені він бив вікна. Його «біленька» хапає. Тому заґратував. Грати сам виробив. Від дороги я вікно закрив. Бо воно вивалене, скла немає. А до цих двох (у хаті є ще 2 вікна у сусідній кімнаті – авт.) лежить пресована бумага, діри просвердлені. Шурупи в хаті лежать. Якщо полізе до вікна, то я й ті закрию. А що робить? Варіантів нема. Як був при здоровому глузді, говорили, що переписуй, а ми будемо тебе доглядати. І він погоджувався на це діло. Вже зараз ви з ним нормально ні спитаєте, ні поговорите. Жінка перелякалася. Прийшло багато людей. А кожне ще хоче обгадити, те, що палець об палець не вдарило. Собак я б не травив. У мене є машина. Я б їх погрузив і розвіз би , хай би вони десь гавкали по району».

Прокіп Андрійович розповів, що засув на внутрішніх дверях зробив, щоб чоловік не мав доступу до веранди, оскільки тут знаходяться і фарба, і цвяхи, і сороковка з горілкою. Каже, Олексій Рябий неодноразово ховав під подушку ложку, сюди ж якось сховав і ножі. «Але він не дурень, – сказав Безпалий. – Я приходжу пізно, надворі світло включаю. Ще не вспів відкрити, бачу, він вже світло включив. Він радіо рідко включав”.

Олександра КОВАЛЬ