Вісті Черкащини 
Запах, який не сховаєш за вікном: Тальнівщина задихається від смороду ветсанзаводу
Телефон у редакції не замовкає. Жителі Тального телефонують один за одним просять реагування.
Адже над містом знову стоїть їдкий, нудотний сморід, який пробиває навіть крізь зачинені вікна.
«Смердить так, що очі виїдає! – каже місцева жителька з масиву. – Хто не живе тут – того словами не передати. Від цього духу хочеться блювати».
У народі цей завод уже давно прозвали «парфумерною фабрикою Підгорного» з гіркою іронією, бо «аромати», які дарує підприємство громаді, не витримає жоден шлунок.
Сморід, який пробуджує серед ночі
Кореспонденти «Вісті Черкащини» сьогодні побували біля Тальнівського ветсанзаводу.
Уже на під’їзді до заводу запах, який важко описати. Повітря густе, ніби його можна різати ножем. У горлі дере, очі сльозяться, а на язиці відчутний присмак гнилі.
«Знову нестерпно! Смердить так, що нудить, – телефонує мешканка масиву Марина. – Ми думали, узимку трохи стихне, а воно ще гірше. Усе місто у тому трупному запаху».
Здається, що дихаєш не повітрям, а парою від розкладених решток тварин.
Жителі кажуть, що завод працює практично безперервно, а запахи особливо посилюються саме зараз у холодну дощову пору, коли сморід мав би зменшитися.
Депутати цікавилися, а результат – нуль
Проблема не нова. Депутати різних скликань не раз звертали увагу на роботу підприємства, подавали запити, вимагали перевірок екологічного стану. Але – безрезультатно.
Усі роки історія повторюється: скарги, обіцянки перевірити, протоколи, папки з підписами, а сморід як був, так і залишився.
«Якби цей завод стояв біля будинку когось із високих чиновників, його б закрили за добу, – говорить жителька Тального.
Слід, який веде до облради
За даними публічних джерел, Тальнівський ветсанзавод – структурний підрозділ державного підприємства «Укрветсанзавод».
І саме з цим підприємством пов’язують екс голову Черкаської обласної ради Анатолія Підгорного. Його батько, Віктор Підгорний, свого часу очолював завод. І сьогодні люди вважають, що «фабрика родинного шлейфу» досі діє під тим самим дахом тільки з іншими вивісками.
Офіційно ці зв’язки ніхто не заперечив, але й не підтвердив. І це мовчання звучить гучніше за будь-які пояснення.
Громада задихається
За роки роботи заводу кількість скарг від місцевих вимірюється десятками. Люди зверталися і до міської ради, і до обласних структур, і в Держекоінспекцію.
Та реакція як повітря після чергового запуску цеху: важка, гнила, токсична тиша.
«Ми не просимо багато. Хочемо лише дихати, – кажуть жителі. – Хочемо, щоб наші діти могли відчинити вікно і не знати, як пахне смерть».
Питання, яке висить у повітрі
Чому завод, який роками отруює Тальне, досі працює?
Чому жодна перевірка не дала реального результату?
І чи не в тому секрет безкарності, що «парфумерна фабрика» має впливового покровителя?
«Таке враження, що над заводом купол недоторканності. Ніхто його не бачить, не чує, не чіпає», – кажуть у громаді.
Марта ДОВЖУК
