Вісті Черкащини «За Вадюшу»: у Тальному провели турнір пам’яті нацгвардійця Вадима Бондаренка
Футбольне поле іноді перетворюється на простір пам’яті. Там, де колись лунав дитячий сміх і переможні вигуки юного гравця, тепер звучать оплески на його честь. У Тальному з 17 по 19 жовтня відбувся відкритий турнір з мініфутболу на кубок пам’яті військового Національної гвардії України Вадима Бондаренка. Він жив футболом і віддав життя за Україну.
Дитинство: футбольна стихія та крила мрії
Хлопець народився 19 жовтня 2000 року у Тальному. Змалечку його справжній дім був на зеленому полі Тальнівської ЗОШ І–ІІ ст. №3. Тут він ганяв м’яча, жив у цій грі. Футбол був для юного спортсмена стихією й тими крилами, що несли його до мрії, де він незмінно почувався лідером.
Друзі називали його тепло і лагідно – Вадюшкою. Це ім’я стало синонімом його доброти. Ця якість вела хлопця й на полі: у складі шкільної команди він виборов титул віцечемпіона України та чотири рази підіймав кубок чемпіона області. Після школи талант футболіста розквітнув у команді «Скала».
Його життя, сповнене запалу та планів, трагічно обірвалося. У ніч на 26 травня 2023 року Вадим Бондаренко загинув, виконуючи службові обов’язки в лавах Національної гвардії України. Він віддав життя за той мир, про який мріяв ще тоді, коли бігав за м’ячем на шкільному полі.
Спортивне вшанування Героя
Турнір, присвячений пам’яті Вадима Бондаренка, об’єднав школярів і дорослих гравців з усіх куточків громади. Це був щирий прояв вдячності й поваги до юнака, який жив футболом і віддав життя за Україну.
Змагання відбулися за підтримки Тальнівської міської ради; відділу освіти, молоді та спорту; комунального закладу «Центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”» та молодіжного центру ТМР.
На урочистому відкритті були присутні: секретар міської ради Євгеній Безталанний, начальниця відділу освіти Лариса Коваль, директорка КЗ «ЦФЗН “Спорт для всіх”» Олена Ємельянова, директор гімназії №3 Олександр Польовий, а також рідні Вадима – його старший брат Олександр із родиною.
Юнацькі команди: гра зі сміхом і пам’яттю
Юні футболісти подарували глядачам справжнє свято гри – з азартом, щирими емоціями й світлою згадкою про Героя.
Командні результати серед дитячих колективів:
–Тальнівський академічний ліцей (І місце);
–Кобринівська гімназія (ІІ місце);
–Тальянківська гімназія (ІІІ місце).
Індивідуальні нагороди – «кращий» – отримали
–воротар Максим Мошенець (Тальнівська гімназія №3);
–бомбардир Єгор Матвіїшин (Тальнівський академічний ліцей);
–захисник Олексій Погорілий (Кобринівська гімназія);
–гравець Максим Гуджол (Тальянківська гімназія).
Спортивний дух й ушанування пам’яті
У дорослій категорії турніру перемогу здобула команда «Фенікс» із села Шаулихи. Срібло – у гравців «Райагробуд» (с. Кобринове). Бронза – у команди «Ветеран» (м. Тальне). Четверте місце посіла «Домінанта» (с. Глибочок–Іванівка).
Індивідуальні нагороди – «кращий» – отримали
–воротар Олександр Бривус («Ветеран»);
–бомбардир Іван Мазур («Райагробуд»);
–захисник Олександр Бондаренко («Фенікс»);
–гравець – Натан Поліщук («Домінанта»).
Усі учасники отримали кубки, грамоти й медалі від організаторів.
Щиру вдячність висловили суддівській бригаді, представникам команд і молодіжній раді. Саме завдяки їм турнір став не лише спортивною подією, а й щирим ушануванням пам’яті Героя.
Слово тренера: «Вадюшка завжди був на всі 100 %»
Футбольний тренер Тальнівської ДЮСШ Федір Каплюченко з теплотою згадує свого вихованця Вадима Бондаренка: «Ми всі в команді називали його Вадюшкою. Як футболіст, він був відданий грі на всі сто. Мав чудову техніку, бійцівський характер і дуже сильний удар. Забивав навіть з дальніх дистанцій. А ще – його усмішка. Вона заряджала всіх навколо».
На думку тренера, турніри пам’яті – то не лише спортивні події, а й важливі виховні приклади для молоді: «Це потрібно, щоб пам’ятали наших героїв і розуміли, що спорт формує сильних і свідомих людей. Я впевнений: хлопці, які грали з Вадимом, несуть у серці його дух боротьби».
Післяслово
Турнір пам’яті Вадима Бондаренка – не лише футбольне поле, м’яч, голи чи нагороди. Це єдність, людяність і сила пам’яті, що живе в кожному ударі по м’ячу. І поки на стадіонах громади лунає дитячий сміхі, поки юні футболісти мріють про перемоги, доти живе й Вадим. Його футбольний шлях назавжди залишиться прикладом відваги, доброти й любові до життя.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
