Вісті Черкащини З фронту до мирного життя: історія військового з Тальнівщини, який втратив руку, але не силу духу
34-річний Віталій Васильович Присяжнюк з Лісового, що на Тальнівщині, – людина, яка не вагаючись, з перших днів війни добровольцем став на захист Вітчизни. Воював у 72 ОМБР «Чорні запорожці». Захищав Семигір`я, Кудему, Вершину, Зайцеве, Майорське. Під Бахмутом отримав поранення, був посічений численними уламками та втратив руку.
–Лікувався в госпіталі в Умані. Дуже вдячний лікарям, які приїжджали сюди з Одеського госпіталю. Задоволений ставленням лікарів до поранених, харчуванням воїнів. Соки та солодощі, які були для військовослужбовців у госпіталі, віддавали дітям. Дякуючи волонтерам, безкоштовно пройшов протезування руки в Японії. Зараз відкрив вагон-магазин, в якому працюю з дружиною, продаємо чай, каву, солодощі, хот-доги. Зареєстровані як ФОП, сплачуємо податки, – розповідає Віталій Присяжнюк.
Військовослужбовець дуже вдячний своїй дружині Тетяні за підтримку та турботу, коли був на передовій та перебував у госпіталі. Віталій одружився у 2016 році. З 2019 року родина проживає в Тальному. Має двох хлопчиків – Максима і Богдана. Вони разом зі своєю мамою провідували його в госпіталі.
–На старшого сина Максима поранення тата дуже вплинуло: він замкнувся, мало грався, любив перебувати на самоті та втратив інтерес до навчання, – зі сльозами на очах згадує дружина Тетяна Присяжнюк. – Коли чоловік підлікувався і приїхав додому, дитина знову стала така, як була раніше. Для хлопчика важливою була присутність тата в родині. Та й взагалі цінність сім’ї для всіх у родині зросла, особливо для мого Віталія.
Віталій Присяжнюк свій день народження святкував 16 жовтня. Вітаємо Вас! Бажаємо від Бога – здоров`я, від людей – поваги, від рідних і близьких – любові й уваги! Наснаги Вам у трудовій діяльності! Миру і Перемоги!
У сім`ї він щасливий, бо його оточує любов, доброта, турбота, взаєморозуміння, підтримка, повага, щирість. Це ті якості, яких часто не вистачає воїнам, які повернулися додому з передової. Віталій Васильович часом дивується, чому українці проявляють байдужість і черствість у ставленні до воїнів. Адже ті в перші дні повномасштабного вторгнення стояли в чергах до військкомату, щоб захищати Вітчизну. Вони не думали про те, чи буде держава платити їм якісь гроші, вони йшли її захищати. Повернулися з війни і стали інвалідами.
– У мирному житті мені непросто. Часом не розумію ставлення українців до військових. Десь ділась повага, яка була на початку війни. Часто чуєш фразу: «Ми вас туди не посилали». Хлопці з Тального, які прийшли на 10 днів у відпустку, а воюють на Покровському напрямку, розповідають, що соромляться одягати військову форму, щоб не відчувати зневажливого ставлення до себе, – ділиться своїми думками Віталій.
На мій погляд, це сором і ганьба для українців, які дозволяють собі це.
Віталій Присяжнюк є членом військово-цивільної спілки (ВЦС) «Бойове братерство України», в ряди якої вливаються ветерани війни, волонтери, військові МВС, бойові офіцери, солдати, які мають прагнення та честь служити інтересам народу, допомогти демобілізованим, вдовам… Він представляє її у Тальному. Один із напрямків спілки – військово-патріотичне виховання.
25 жовтня о 16 годині в кінотеатрі «Юність» Віталій Присяжнюк з побратимом Миколою Орловським організовує семінар на тему «Яку першу медичну допомогу надавати постраждалим при аварії ДТП?»
–Якщо людям буде цікаво, ми будемо такі заняття проводити систематично, бо часто трапляються випадки, коли мобілізовані хлопці потрапляють на передову, а знань з медицини – зовсім не мають. Не вміють накласти турнікет, – закінчує розмову Віталій Присяжнюк.
Марія БІРЧЕНКО
