Юриспруденція – не математика: юрист з Тального про особливості професії

Часто у житті трапляються ситуації, коли нам потрібна допомога у сфері правових відносин. Наприклад, при здійсненні підприємницької діяльності, при укладанні договорів із серйозними зобов’язаннями, при виникненні спорів, якщо нас намагаються притягнути до кримінальної чи адміністративної відповідальності, у відносинах із органами влади, якщо самостійно розібратися не вдається, ми звертаємося до фахівця, який знає законодавство, має професійні правові знання та допоможе відстояти наші інтереси. Тобто, до юриста.
8 жовтня вони святкують своє професійне свято. З цієї нагоди ми поспілкувалися з одним із практикуючих юристів Тального – Сергієм Щербаном. Чоловік має добру репутацію, цілеспрямований, відповідальний, уміє працювати з людьми. За свою кар’єру (а це більше 15 років) має багато різних справ, що виграли у суді. Нині він працює юристом в одній із комерційних організацій Катеринопільщини, хоча й постійним клієнтам не відмовляє у правовій допомозі.
Чому став юристом, як починав кар’єру та що рятує від професійного вигорання? – далі в матеріалі.
– Юристом я став, можна сказати, за компанію, – починає розповідати Сергій Олександрович. Коли увесь клас (навчався я в першій школі) обрав іспит з біології в 9 класі, то я і ще два моїх товариша, до речі, теж, стали юристами, обрали правознавство. Чимала заслуга в цьому нашої вчительки історії та правознавства Савчук Надії Іванівни, особисто мене вона зацікавила своїм предметом. З того часу я став на ньому концентрувати свою увагу. Після школи закінчив Київський технікум готельного господарства відділення «Правознавство» та вступив на заочне відділення Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого в Харкові. 3 2003 року розпочав свою трудову діяльність на посаді оператора комп’ютерного набору у відділі Державної виконавчої служби. Згодом в Тальнівському суді з’явилася вакансія помічника голови суду, я був прийнятий на посаду, зрозуміло, за результатами конкурсу. Головою суду в той час був Ткаченко Олександр Миколайович. У мої обов’язки входило видавати накази, вести кадрову роботу та писати протоколи нарад тощо. Невдовзі замість цієї посади ввели посаду керівника апарату суду, та я відмовся її обіймати. Відчув професійне вигорання, мені більше хотілося брати участь у судових засіданнях, розглядати справи, ніж займатися адмініструванням. Я змінив коло своїх обов’язків. У цей час я багато спілкувався з адвокатом Олександром Григоровичем Біланом. Мені було цікаво, як він працює з людьми, – ділиться Щербан і додає: – Напевно, дещо я таки перейняв у нього.
Відтоді кар’єра молодого перспективного юриста стрімко почала змінюватися в інший бік: він залишає роботу помічника голови районного суду і стає працювати юристом в одному з підприємств міста, згодом відкриває приватну юридичну практику.
Каже, що люди найчастіше звертаються у спадкових справах, також юристу донедавна було дозволено представляти інтереси сторін у судових засіданнях, що Сергій Олександрович дуже часто робив. Я запитала: чи були у нього справи, які він програвав?
– Звичайно, були. Програють усі: це як учень без двійки. Програвати можна по-різному: є такі справи, що ти справу наче й програв, але рішення суд прийняв законне і справедливе – і обурення тоді немає. А буває, коли суд свідомо приймає незаконне рішення, порушуючи законодавство, принципи моралі й справедливості; по факту ти також програєш справу, але відчуття тоді зовсім інші, – констатує юрист. А ще каже, що в кожної людини є своє енергетика і вона, на його думку, також впливає на їхні справи: – Коли у мене було мало досвіду, я думав, що справа, умовно, це як 2+2. Розписав і все вирішено. З часом все більше переконуюся, що є вищі сили над нами. Були у мене такі випадки – приходило два брати в один день з тією самою проблемою. Я формую дві позовні заяви, заношу до суду – одна проходить на ура, а другу пнеш руками й ногами, а вона не проходить. І таке буває.
Від професійного вигорання Сергій Щербан рятується у гаражі. Каже, що любить крутити гайки. Інколи це навіть допомагає при розгляді справ, які стосуються ДТП. А ще любить з друзями порибалити. Зізнається, що ті йому частенько закидають, щоб «не включав юриста». Наскільки професія накладає свій відбиток на людину!
Юрист вважає, що у житті кожної людини має бути свобода, яка не повинна обмежувати право іншої людини. Лише людина, яка має внутрішній комфорт, почувається щасливою.
Отож, дорогі наші юристи, а це і адвокати, і нотаріуси, і судді, і слідчі, і прокурори і юрисконсульти, прийміть найщиріші вітання у день Вашого професійного свята. Бажаємо Вам міцного здоров’я, ентузіазму і звичайно внутрішнього комфорту. Нехай всі Ваші справи успішно фінішують, а батарейка ніколи не сідає.

Ліна ЯЛОВСЬКА