«Їздили до бедуїнів, дивилися, як вони живуть»

► Про те, як родина з Тальнівщини відпочила у Єгипті на виграну путівку

Напередодні Нового року редакція газети «Новий Дзвін» провела розіграш призів серед своїх передплатників, і головний – поїздка на двох до Єгипту – дістався Надії Глийовій із Лісового, що на Тальнівщині. 15 березня жінка разом з двома синами, Богданом та Михайлом, повернулася з відпочинку. Тривав він 7 днів. Звісно, з собою привезли неймовірні враження, якими Надія з радістю поділилася з нами. Телефонна розмова не могла приховати емоцій, які й досі переповнювали жінку.

– Відпочивали ми у готелі «Алладін», у Хургаді. Як збиралися їхати, трішки переживали через цей коронавірус, щоб не було ніяких неприємностей. Політ тривав майже 4 години. Для мене літати було не вперше, а от сини були у захваті. Як зійшли з літака, найперше, що кинулося в очі, – це пісок. У нас чорнозем кругом, трава, а там пустеля натуральна. З обслуговуючим персоналом спілкувалися російською. Як пояснюєш, то розуміють, хоч і погано. За час відпочинку зустріли дві сім’ї з України, а так, то в основному відпочивали німці та білоруси. У нашому готелі було все включено. Обслуговування було хорошим. І що цікаво, за 7 днів ми не зустріли жодної єгиптянки. Я цікавилася, питала: «Чого у вас жінок ніде немає? Чоловіки, бачу, кругом самі бігають: прибирають, посуд миють, готують страви…», на що отримала відповідь: «А ми своїх жінок цінуємо. А тут багато туристів. Ще заглядатимуться. Жінки працюють у нас тільки у школах, дитячих садочках і в лікарнях». Скажу відразу, що люди там не ледачі, роботящі, молодці. Вражає, що у країні, де кругом одні піски, можна взагалі таке побудувати.

Як каже Надія, у готелі харчування безкоштовне, організоване на кшталт фуршету. Годують тричі на день, є також полудень, можна перекусити смачною випічкою. З усього різноманіття страв кожен відпочивальник вибирає те, що хочеться. З традиційних – кус-кус. Люблять єгиптяни гостреньке, тому рясно приправляють, додають соуси, їдять багато зелені, фруктів.
– Ми скористалися можливістю й відвідали безкоштовно кухню, такий собі ресторанчик, де готують їжу з продуктів, які ви ж самі і обираєте. Готують просто на ваших очах. Це було вражаюче. А знаєте, як нам: треба ж спочатку пояснити, бо зразу подумали: «Боже, ми що будемо все це сирим їсти, як?»
Щодо напоїв, то вибір великий, все безоплатно: пепсі, кола, фанта, звичайна вода, чай, кава. Наприклад, чай «Каркаде», який я часто купую вдома, там зовсім не такий. Єгиптяни його самі вирощують, мають плантації. Інший смак має і кава. Безкоштовно навіть ром наливають, по стопочці підносять, обмеження немає, як хочеш – ще бери.
Поруч із нашим готелем був ще один – «Алі-Баба». Там були атракціони, на яких і дорослі, і діти могли кататися хоч цілий день. І ми ходили. Все безкоштовно.
Купалися в морі. Готель – на першій лінії, до моря близько: 10 хвилин від готелю, а від ресторану – буквально 2-3 хвилини пішки. Останні дні було вітряно, то для дітей і дорослих є басейни з підігрівом, можна було купатися, засмагати. Не уявляю, наскільки там жарко влітку, якщо зараз 29 градусів тепла. Ми повернулися засмаглі, діти навіть згоріти встигли. Менший син сміявся і казав: «Мамо, подивись, як добре: тобі не треба їсти готувати, прибирати, все є». Вода у морі там дуже солона, як попаде в очі – пече вогнем. Та на 2-3-ий день звикаєш, вже не так реагуєш. Лежаки, матраци, рушники – все було. А яке там повітря! До людей ставлення зовсім інше. Не таке, як у нас в Україні. На порядок краще. Відпочивала і в Одесі, і на Заході. Порівнюю – не те.

Для дітей Надія замовляла екскурсії: їздили до бедуїнів, дивилися, як вони живуть. Хлопці каталися на квадроциклах серед пісків. Побували й у магазинчиках, їздили, як кажуть, на шопінг. І що цікаво, як запевняє Надія, одяг у Єгипті на порядок дешевший: «У нас футболка коштує 170 грн., а в них – 3 долари. А це приблизно 75 гривень. Можна торгуватися, вступають якийсь долар-два. Дивилася й на ярлички, на них, що цікаво, – написано, що зроблено в Єгипті. Продукції з Китаю чи Туреччини немає зовсім. Все з Єгипту, власного виробництва. Про парфуми, пригадую, нам розказували. Вони масляні, у пляшечках. Можна користуватися такими довго.
Надія каже, що у якості сувенірів із Єгипту можна привезти кальяни, пірамідки, є дитячі сувенірчики. А ще – різноманітний посуд, вироби з дерева. Усе це – ручна робота. Продають і символічні для єгиптян статуетки чорних котів. Додому теж купили на згадку кілька сувенірів. З пустими руками не повернулися.
– Назад ми мали вилітати о 4-й ранку, але з цим карантином перенесли літак на 6-ту вечора. То ми, фактично, ще один день там пробули, – розповідає Надія. – Їхати додому не хотілося. Відпочили гарно. Що класно, то класно! Хочемо знову поїхати. Рекомендую всім!

Ольга ОСІЯНЕНКО