Вісті Черкащини Як завідувачка бібліотеки з Тальнівщини допомагає дітям розкривати свої таланти
Іноді думаєш про те, як важливо мати куточок, де можна бути собою, де твої старання цінують не за оцінки чи рейтинги, а за любов до справи. Таким місцем стала Легедзинська сільська бібліотека. Її завідувачка Галина Мифодюк створила тут простір, у якому діти проявляють свої таланти, вчаться терпінню й розуміють: маленькі зусилля сьогодні – великі перемоги завтра. «Я завжди кажу дітям: любіть те, що робите. А решта додасться», – усміхається хранителька книг.
До речі, вона не лише сумлінно виконує посадові обов’язки, а й стала справжньою наставницею для юних відвідувачів. Цікаво, що пані Галина регулярно організовує невеликі виставки дитячих робіт, аби кожен охочий міг побачити досягнення маленьких митців.
Гурток «Лісовичок»: простір для творчости й терпіння
Гурток «Лісовичок» працює з 2013 року. Це не школа, де діти щось «повинні», а простір для творчости, де кожен може приділяти заняттю стільки часу, скільки хоче. «Я завжди називаю своїх вихованців художниками, бо кожен їхній малюнок – то маленьке диво», – каже бібліотекарка. Творення – робота забарна. Тому головне в ці хвилини – терпіння, адже дрібні деталі викладаються, ліпляться чи змальовуються нелегко.
Раніше гурток відвідувало більше дітей, зокрема й хлопчики, які теж досягали чудових результатів й перемагали в конкурсах різних рівнів. Зараз залишилися переважно дівчата. Ася Буабдаллах, Катя Григоренко й Софія Яковлєва особливо захоплюються мистецтвом. Дівчата виготовляють закладки для книг, саморобки з повітряного пластиліну, беруть участь у майстер-класах і малюють улюблених казкових героїв. «Мені подобаються всі заняття, – каже Ася, – бо можу придумати будь-що».
Матеріали й техніка виконання
«Лісовички» часто використовують техніку флоромозаїки, яка дозволяє створювати детальні композиції, а для цього потрібна неабиякі точність та терпіння. Так, то дуже забарна справа. Кожен елемент викладають з насіннячка: кавунового, динного, вишневого, машу, різних круп тощо. «Я сама заготовляю насіння, а діти працюють із готовим матеріалом. Я допомагаю порадами, але фантазію вони проявляють самі», – пояснює Галина Володимирівна. Лакування робіт теж виконує вона, щоб убезпечити дітей від хімікатів. «Мені подобається, що ми робимо все своїми руками, навіть такі дрібні деталі», – каже Катя.
Унікальність робіт та участь у конкурсах
Особливої уваги заслуговує робота Асі, виконана на круглій дерев’яній основі й виглядає акуратно та оригінально. Герб України дівчинка за допомогою зубочистки виклала по зернинці, а згодом пофарбувала елементи в золотистий колір. «Під час роботи мені здавалося, що в моїх руках б’ється серце України», – зізнається вона. Катя також створила чудову роботу, але, на жаль, не потрапила до призерів. Галина Володимирівна відзначає, що обидві дівчинки старанні, добре навчаються, люблять читати й активно беруть участь у всіх бібліотечних заходах.
Особисте ставлення до символів України
Для Галини Мифодюк державні й народні символи мають особливе значення. «Це наша історія, наша гордість і віра в майбутнє», – говорить вона. Майстриня створила власну картину «Пілля України», у якій передала красу нашої землі – стражденної, але попри все квітучої. Цю ж віру в майбутнє України вона прагне передати своїм вихованцям. Кожна дитяча робота для наставниці – маленька частинка любови до рідної землі.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
