Вісті Черкащини «Як я покину своїх побратимів?»: пам’яті Героя з Тального Миколи Солошенка
► Небесний легіон Тальнівщини
Ми думали, що титани – це міф.
А зараз ми знаємо, що вони існують.
Титани одягнуті в камуфляж.
У них важкий погляд,
Але величезне серце й віра в перемогу.
Цих титанів ми кличемо ЗСУ.
Автор невідомий
У боях за Україну 28 червня 2023 року загинув воїн з Тального Микола Солошенко на псевдо «Солоха» («наш Коля»). Своїми спогадами про полеглого захисника поділилися друг Сергій Новіков та колишні співробітниці Лариса Сімборська та Олеся Заєць.
«Микола Васильович Солошенко (Рога) народився 21 грудня 1973 року в місті Тальне в бідній неповній сім’ї. Виховувала його мати Надія Володимирівна. Ріс веселою, хорошою й активною дитиною. Влітку Коля ганяв у футбол, взимку – у хокей. Любив техніку, зокрема мопеди й мотоцикли. З дитинства у всьому допомагав мамі, завжди підтримував. Усе робив, що просила. Перших чотири класи хлопчик навчався в Тальнівській школі №3, потім – у ЗОШ І-ІІІ ступенів №2. Після її закінчення вступив до Черкаського професійно-технічного училища №17, де здобув професію машиніста козлових і мостових кранів. У ці ж роки в обласному аероклубі навчався стрибати з парашутом. У 1992 році мого товариша призвали на строкову службу до Військово-Морських Сил. Служив у місті Севастополь. Після строкової ще рік служив за контрактом. Мав звання старшини 2 статті. На флоті здобув професію електрика, тому, повернувшись до Тального, працював за цією спеціальністю в колгоспбуді. У 1997 році одружився. Народилися діти Євгенія й Іван», – каже друг Сергій.
За словами співробітниць, Микола Васильович Солошенко 23 січня 1998 року влаштувався в Тальнівський РЕМ електромонтером розподільчих мереж третьої кваліфікаційної групи й працював близько 20 років. За високі досягнення нагороджений численними грамотами як місцевого, так і обласного рівня. Був вельми авторитетний серед колег. «Зрозумівши, що треба професійно зростати, вступив до Тальянківського агротехнічного коледжу й за два роки здобув фах техніка-електрика. Працював у бригаді №2, яка обслуговує підстанції, лінії електропередач по району й місту. Незважаючи на погоду чи час доби, Микола Васильович безвідмовно виїжджав на ремонт ліній електропередач. Завжди веселий, доброзичливий й позитивний – усі знали його саме таким. У Черкаському обленерго проводять огляд-конкурс бригад з професійної майстерності. Виробничий колектив, очолюваний Миколою Солошенком, і в районних, і в зональних, і в обласних змаганнях завжди займав призові місця», – говорить Лариса Сімборська.
За словами товариша, Воїн був лагідною, милосердною й чулою людиною. У будь-якому колективі мав підтримку друзів та колег, завжди допомагав усім, хто цього потребував. Окрім Тальнівського РЕМу, працював начальником насосної станції в Тальнівському міжрайонному управлінні водного господарства й електрослюсарем у дробильному цеху Тальнівського щебеневого заводу, виконував ремонтні роботи на Чорнобильській АЕС.
«З початком повномасштабного вторгнення рф до України Микола Солошенко 29 квітня 2022 року став на захист Батьківщини. Спочатку служив у Звенигородській роті територіальної оборони, потім захищав Дністерську ділянку державного кордону (Рені-Маяки). На початку червня його перевели на передові позиції Бахмутського напрямку. Патріот України, відповідальний, сміливий, мав повагу серед побратимів, усім допомагав, уселяв оптимізм та бадьорість. Хоч мав позивний «Солоха», вони його лагідно називали «наш Коля». Більшу частину зароблених коштів тратив на військові потреби, матеріально допомагав хворій мамі. Якось запитав його: «Колю, коли приїдеш у відпустку?» На це мій друг відповів: «Сергію, зараз дуже важко. Я не можу кинути побратимів». А ще колись казав: «Війна, друже, дурниця. Пригнувся та й усе. Найважче воду на позиції заносити». Виконуючи бойовий наказ зайняти ворожі позиції, Захисник поліг 24 червня 2023 року поблизу села Ступочки на Донеччині. Молодший сержант Микола Васильович Солошенко прожив тяжке, але гідне життя й загинув смертю хоробрих у бою з рашистськими окупантами за Волю й Незалежність нашого Народу. Вічна пам’ять Героєві та великій Людині!» – каже Сергій Новіков.
З усіма військовими почестями поховали Звитяжця 28 червня 2023 року в Тальному. Під час церемонії прощання з полеглим, окрім керівництва громади, виступав представник командування – заступник командира бригади Володимир Прядко.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним та всім, хто знав, любив і поважав Миколу Васильовича Солошенка.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
