Як врятувати медицину у Тальнівському районі

Нестача лікарів, малі заробітні плати медикам, відсутність власних аналізаторів для лабораторних досліджень, відповідної апаратури, потрібної кількості транспорту. На Тальнівщині скаржаться на брак лікарів та нестачу обладнання, все це відбувається в умовах реформування місцевого закладу первинної медико-санітарної допомоги.

– Наш заклад функціонує рік. Тут працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри, які за потребою направляють пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів другої ланки медичної допомоги. Належного матеріально-технічного оснащення у нас практично немає (користуємось лабораторією Тальнівської центральної лікарні). Працюємо з 8 до 18.00, але повноцінно лише до обіду. Робимо тести на гепатит С, В, ВІЛ, електрокардіограму, загальний аналіз крові, на цукор, аналіз сечі, флюрографію, цитологію. У разі виявлення патологій – направляємо на вторинку, у ЦРЛ. Лікарі отримують мінімальну заробітну плату, у той час, як у сусідніх районах їх колеги вже мають від 12 до 17 тисяч гривень, згідно заключних декларацій з пацієнтами. Фінансування закладу змінилось, якщо у нас буде достатньо лікарів – буде достатньо коштів. На сьогодні не вистачає 5 медиків, якщо вони у нас з’являться, тоді заклад на рік може отримати 15 мільйонів гривень. Для того, щоб до нас приїхали спеціалісти, треба чимось їх мотивувати. Умови для молодих медиків має створити місцева влада, – наголошує Анна Данилюк, головний лікар КНП «Тальнівський центр ПМСД» (первинка).

Для прикладу, у інших районах, щоб залучити лікарів, місцеве керівництво пропонує спеціалістам зарплату до 20 тисяч гривень. Також обіцяють до 30 тисяч гривень «підйомних», а ще службове житло, яке через 12 років стане власністю лікаря. Крім того, у їхньому розпорядженні – кабінет чи амбулаторія, обладнана новими меблями, сучасним кардіографом, портативним холодильником для ліків.

У сусідньому Катеринополі та Маньківці ситуація з первинкою теж бажає кращого, все через те, що не займаються формуванням спроможних мереж закладів первинної медичної допомоги на місцях.

Як пояснили на нараді у лікарні минулого тижня, вся медицина нині «зав’язана» на лікареві. Простіше кажучи, є лікар – є декларації, укладені з пацієнтами – є фінансування. Лікар переїхав, звільнився, пішов на пенсію – фінансування не стало. З однієї декларації надходять гроші, які мають піти на зарплату лікарю, медсестрі, тобто усій структурі, що утворилась навколо цього лікаря, для надання, у тому числі гарантійного пакета медичних послуг, тобто безкоштовної допомоги.

На одного лікаря, який заключив 1800 декларацій, приходиться утримання від 5 до 10 осіб середнього медперсоналу. За словами Анни Данилюк, поки у тальнівській первинці у штаті працюватиме 150 осіб, а не 60, грошей не вистачатиме ні на що, лише на мінімальну зарплатню.

Наразі у районі укладено 22 тисячі 420 декларацій – 67,2%, а 32,8% місцевих залишаються без підписаних угод. Норма декларацій для сімейного лікаря – 1800, терапевта – 2000, педіатра – 900. Той, хто не укладе угоди з лікарями первинної ланки, потрапити без направлення до лікаря вторинної ланки, наприклад, дерматолога, безкоштовно не зможе.

Також обговорили питання збереження сільських медпунктів. Адже МОЗ рекомендує відкриття ФАПів у селах для обслуговування не менше ніж 750 людей. У районі таких сіл мало, а система медичних установ надто розгалужена. Заклади, де менше 750 осіб, мають закривати або передати повністю на утримання сільських рад. Технічні працівники, санітарки відповідними наказами за новою медреформою не передбачені на селі. Нещодавно усім сільським головам були надіслані умовні розрахунки на утримання їхніх ФАПів. Якщо сільрада надає рішення, що готова утримувати цей заклад, то він залишається функціонувати, але за рахунок субвенції з села.

– У Колодистому на сьогодні немає фельдшера. Люди частково підписали декларації, раз на два місяці приїхав сімейний лікар. У селі проживає більшість пенсіонерів. Вони не можуть купити куска хліба собі, не кажучи, щоб поїхати до сімейного лікаря у Тальне. Тому нам треба ФАП у селі. Я готовий будь-яку іншу програму закрити і доплачувати лікарю, аби тільки цей спеціаліст приїхав сюди працювати. Люди питають, до кого їм зараз звертатись, якщо щось болить? Дайте нам фельдшера, я не буду латати ями, але цю людину утримуватиму, – каже Олексій Сарана, сільський голова Колодистого.

Його підтримують й інші сільські голови, говорять, що ФАПи на селі дуже потрібні, але через малі сільські бюджети утримувати їх усі не можуть. Адже окрім медицини, сільська рада виділяє субвенцію і на соціальний захист населення, освіту та інше. Тому питання з медициною треба вирішувати зараз, через те, головні лікарі первинної та вторинної ланки мають їздити у кожне село на наради, де вирішуватиметься доцільність і спроможність роботи ФАПу.

Сьогодні у районі функціонують 24 ФАПи, 9 амбулаторій і тальнівський заклад первинної і вторинної допомоги. Після реорганізації кількість ФАПів скоротять.

Головний лікар первинки говорить, що ця реформа не розрахована на сільську медицину і потребує вирішення питання на місцях з головами сільських рад, районним керівництвом, підприємцями, орендарями.

Олег Солодько, головний лікар Тальнівської ЦРЛ (вторинки), зазначає, що у них такої проблеми з кадрами немає, натомість потребують нового діагностичного обладнання.

– Побували в уманських колег у лікарні. Здивувало те, що у них нове сучасне обладнання, добротне харчування пацієнтів: є і м’ясо, сосиски, риба, адже допомагають з цим сільгоспвиробники, підприємці, районна влада. Кожна сільська рада дає дотацію на лікування їхніх селян, тому необхідними ліками вони на стаціонарі забезпечені. А ліжко-день для немісцевих коштує близько 400 гривень, – каже Олег Солодько.

Також порівнює Звенигородську лікарню, де є хороша апаратура, у приміщенні лікарні сучасні ремонти, є достатня кількість авто.

Медики кажуть, що без допомоги місцевих виробників та підприємців, сільських рад, районної, міської влади не зможуть повноцінно утримати лікарню у Тальному.

Тому щиро дякують своїм постійним благодійникам, які не полишають медзаклад напризволяще: Валентину Нечепоренку за виділених близько 4 мільйонів гривень депутатських коштів на лікарню, Ігорю Новицькому за привезене кривоколінське борошно, пральну машинку та вікна, Володимиру Мовчану за 100 тисяч гривень на ремонт палат у дитячому відділені, Анатолію Скіченку та Руслану Лисенку за доставку гуманітарної допомоги, Сергію Тульчинському за ремонт у дитячому та приймальному відділеннях, Миколі Бевзенку за ремонт палат у хірургії, Володимиру Копійченку за ремонт у інфекційному відділенні, Тетяні Шкоді за придбаний холодильник у дитяче відділення, Валентині та Людмилі Кутовим за два вікна, 2 обігрівача, ремонт палат у гінекологічному відділенні та іншим. Також запрошують до співпраці керівництво району та міста, інших орендарів, підприємців, фермерів, адже лікарню у Тальному треба зберегти. Не усі місцеві мають змогу їздити на лікування у сусідні райони та міста, бо це лишні витрати на дорогу та оплата ліжко-дня, а у тяжких випадках потрібна невідкладна допомога, яку можуть надати у нашій райлікарні.

Анна ДРАГУН