Як врятувати дитину від пастки рф: поради батькам і вчителям щодо захисту від вербування в інтернеті

Радить психологиня однієї з Тальнівських шкіл

Сьогодні війна точиться не лише на фронті. Вона в наших телефонах, месенджерах, соцмережах. Ворожа країна давно зрозуміла: найвразливіше місце суспільства – діти. Саме тому пропагандистські боти та анонімні «друзі» в Telegram чи TikTok дедалі частіше намагаються втягнути підлітків у небезпечні «ігри» – від «жартівливих» завдань до реальної співпраці з ворогом.

Як захистити дитину від цієї пастки? Радить психологиня Тальнівської ЗОШ І–ІІІ ступенів №2 Наталія Городнічева: «Поясніть дітям: безпечний інтернет – не казка, а навичка виживання».

Підлітки часто відчувають себе «всезнайками» й краще користуються гаджетами, ніж дорослі. Але саме це створює ілюзію контролю. Поясніть дитині: навіть найрозумнішого можуть обманути. Вербувальники – професійні психологи – діють поступово: спершу компліменти, потім дружба, зрештою – «прохання про допомогу».

Порада: обговорюйте конкретні приклади, як діти в Україні вже ставали жертвами таких схем. Реальні історії діють сильніше за заборони. Навчіть розпізнавати «тривожні дзвіночки»

Вербувальники діють хитро:

–використовують фейкові профілі з українськими прапорами чи ніками;

–надсилають запити на дружбу, обіцяють «заробіток» за фото військової техніки;

–грають на емоціях: «ти ж патріот, допоможи армії!» або «ніхто тебе не розуміє, поговорімо».

Завдання дорослого: навчити дитину зупинятись і сумніватися. Якщо новий знайомий надто наполегливо розпитує або просить «зробити фото, нікому не показуй» – то не гра, а небезпека.

Розмовляйте, а не контролюйте

Сучасні підлітки болісно реагують на заборони. Тому головне – довіра. Якщо дитина відчуває, що ви не сваритимете її за помилку, вона швидше звернеться по допомогу.

Ключове правило: замініть контроль на партнерство. Запитуйте, які платформи вона використовує, кого читає, з ким спілкується. Не для перевірки, а розуміння. Учителям бути першими, хто помітить зміни

Педагоги часто бачать те, чого не помічають батьки: різку зміну поведінки, замкнутість, агресію, інтерес до «таємних завдань».

Школа має стати місцем, де дитина відчуває безпеку, а не страх.

Порада: організовуйте уроки безпеки в інтернеті, квести або дискусії на тему «Як не стати жертвою маніпуляції». Дітям легше сприймати інформацію від однолітків або через інтерактив.

Куди звертатися в разі підозри

Якщо є сумніви, що дитина контактує з підозрілими акаунтами:

–негайно повідомте кіберполіцію України (через сайт https://cyberpolice.gov.ua );

–не видаляйте листування – то докази;

–поясніть дитині, що вона не винна, якщо її обманули.

На тишу розраховують вороги. Вчасна реакція рятує життя.

Найсильніша зброя – свідомість

Російська пропаганда намагається посіяти розгубленість і недовіру. Але дитина, яка знає правду, цінує свободу й розуміє, що таке інформаційна безпека, – найкращий захист держави.

Пам’ятаймо: ми не зможемо закрити інтернет від зла, але навчімо дітей не відкривати йому серце. Післяслово

Свідоме виховання цифрової грамотності – то вже не освітня мета, а питання національної безпеки. Кожна розмова з дитиною про безпеку в мережі – ще один щит, який ми ставимо перед агресором.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Тальне тримає тил: допомога захисникам без вихідних

Читайте нас також в Telegram!