Вісті Черкащини Як учителям повернути впевненість і віру в себе: поради психологині з Тального
Перед початком нового навчального року в освітян робота кипить. Вони опрацьовують купу нормативно-правових документів, що регулюють освітній процес. Складають календарні плани. Підбирають методичну літературу й ілюстративні матеріали. Готують шкільні приміщення. На різноманітних курсах та навчальних вебінарах підвищують професійний рівень та педагогічну майстерність. А ще до першовересня вчителі переробили багато всякого ділечка, що не входить до їхніх посадових обов’язків. У кожному закладі освіти свого.
Однак є ще одна не менш важлива річ, про яку часто забувають наші педагоги й педагогині. Це – турбота про себе, власне психічне здоров’я, свій ресурс перед початком навчального року. Як зберегти свій внутрішній психологічний добробут?
Про це – у нашій розмові з психологинею Тальнівського економіко-математичного ліцею Оксаною Ткаченко.
«Початок навчального року – свято? Свято! Відкриваю вранці тікток – і починається: «… рано-ранесенько… зайчики сонячні…так мені весело, бо іду до школи…» Відео різні – від позитивного гумору до вражаючого сарказму, – говорить Оксана Миколаївна. – Маючи значну професійну практику, можу сказати, що після відпустки складно повертатися до освітнього процесу. У пам’яті ще спогади про мандрівки, зустрічі, набутий новий досвід. А вже скоро нові діти, батьки, програми, підручники, повітряні тривоги, які переривають уроки й примушують переформатовувати все задумане. А ще – прагнення підготувати його й зробити найкраще. Часто в душу закрадаються сумніви: а раптом не вийде? Та ні, усе вдасться, коли відкинеш сумніви, коли говориш собі: «Я вірю й умію».
Психологиня дає своїм колегам кілька порад, як повернути впевненість і віру в себе.
- Пам’ятайте про власні перемоги й добрих людей, які поруч з вами. Ведіть лік сонячним дням!
- Якщо вам потрібно зробити малоприємну справу чи провести складну бесіду, то робіть це в першій частині дня.
- Встановлюйте власні кордони. Ніхто без вашого дозволу не має права втручатися у ваше особисте життя. «Я – вчитель» і «я – в сім’ї» – це різні ролі. Дотримуйтеся цього правила навіть тоді, коли ваша дитина – ваш учень, а в колективі маєте родичів.
- Важливо розуміти, що всі ми – діти, батьки й учителі – маємо право бути різними зі своїми думками, емоціями, переживаннями, баченням кольорів і форм.
- Нас оточує багато ресурсів, що допомагають стабілізувати нервову систему. Спілкування з рідними й друзями. Домашні тварини. Заняття творчістю. Прогулянки. Спорт. Йога. Медитація. Читання. Перегляд кінофільмів (українська кіноіндустрія сьогодні пропонує багато цікавого й різнопланового контенту).
- Ви потрапили в складну ситуацію, коли «земля втікає з під ніг». Концентруйтеся на тому, що фізично відчуваєте. Власне дихання (стабілізуйте його, дихайте глибоко й повільно). Будь-яку поверхню (підлога під ногами, стіл, на який ви можете опертися). Предмет у руках (ручка, книга). Перстень чи інші прикраси (їх можна крутити, перебирати). Згадаймо досвід людей, які послуговуються чотками чи вервицею.
- Пригадую важкі лютий-березень 2022 року. Ті часи невизначеності нам допомогло пережити єднання. Кожен шукав чим і як безкорисливо допомогти всім навколо. Першочергово – нашим захисникам і тим, хто, рятуюсь від війни, шукав прихистку. Людям поважного віку, які почувалися розгубленими. Тваринам, евакуйованим із зони бойових дій. Ми об’єднувалися зі знайомими й чужими людьми, зіздвонювалися телефоном, списувалися в соціальних мережах. Ми сильні у своєму єднанні. Це важливо пам’ятати.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
