Як у відділенні денного догляду дітей у Тальному відзначили День народження української страви
Щорічно 8 жовтня відзначає свій день народження наш шанований український вареник. У відділенні денного догляду дітей та осіб з інвалідністю пройшло це свято весело та смачно. Організувала його директорка Людмила Павлова, яка щотижня проводить гурток української кухні. Долучились до нього усі працівники відділення.
–Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Народна кухня – це така ж культурна спадщина народу, як мова, література або мистецтво. Коли ми кажемо: борщ, галушки, кутя – це все стосується лише України. Серед улюблених українських наїдків особливе місце займають вареники. Про них складають пісні, пишуть вірші, гуморески, їм споруджують пам’ятники, – такими словами Людмила Миколаївна розпочала захід.
«До свята готувалися заздалегідь: заготовили начинку – вишеньки та тушковану капусту. Тісто місили безпосередньо перед приготуванням вареників. Все відбувалося у діалозі з дітьми. Кожного разу Людмила Павлова запитує у своїх вихованців про складники тіста та яку роль вони виконують. Всі дітки й дорослі з великим задоволенням дружно качали варениці та ліпили вареники. Праця супроводжувалася піснею Михайла Поплавського «Варенички мої», яку розпочали співати старші дітки, а молодші підспівували», – розповідає вчитель-реабілітолог Тетяна Сінько.
«Свято закінчилося смакуванням вареників. Як добре, що діти різного віку живуть, як в родині: не сваряться, поважають одне одного. Їм притаманні любов, милосердя, працьовитість, взаємопідтримка», – говорить Людмила Павлова.
Директорка відділення дякує підприємиці Лілії Мовчан за те, що вона завжди доставляє в заклад свіже борошно. Діти мають можливість ліпити, розвивається не тільки моторика рук, а й весь організм дитини.
Як стверджують науковці, ліплення – це не тільки творчий процес, але й корисне заняття для розвитку дітей різного віку. Воно сприяє формуванню правильної координації рухів, розвиває мову, комунікативні навички, вчить уважності, цілеспрямованості, терпінню, покращує психоемоційний стан.
Як добре, що у цьому закладі не забувають українські обряди, розвивають світогляд, прищеплюють любов до української культури та народних традицій.
Варто знати про пам’ятники варенику. Їх в усьому світі два: у Канаді та Черкасах. За кордоном пам’ятник варенику – на центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта. «Скам’янілий» кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів. В Україні пам’ятник українському варенику був встановлений в Черкасах у вересні 2006 року біля готелю «Росава».
Марія БІРЧЕНКО