Як святкували вечорниці на Андрія в одній із шкіл Тальнівщини

13 грудня було гамірно, весело та цікаво у Кривоколінському НВК. Святкували українські вечорниці. Театральна студія «L-Pozitive» (на чолі з художнім керівником Людмилою Якименко), що працює на базі Кривоколінського навчального закладу, презентували всім школярам, а також гостям села драйвову та запальну театральну виставу до свята «Андрія».
Глядачі мали змогу відчути атмосферу традиційного українського гуляння цього свята. На сцені були тематичні декорації – українська світлиця, прикрашена вишитими рушниками, домотканими килимами, іконою з рушником, піччю, у якій випікалася калита та стіл з традиційними українськими стравами (вареники з різними начинками та пиріжечки).
Спочатку на сцену вийшли дівчата, одягнені в український національний одяг, а зустрічала їх у своїй хатині гарна господиня. Запальною піснею вони розпочали Андріївські вечорниці. Співали «Зеленеє жито, зелене».

– Обійдіть весь світ безмежний і скажіть, в якій країні так зберігся скарб пісенний, як у нас на Україні! – дзвінко говорила одна з дівчат.
Потім дівчата почали мірятися чобітками, складали їх по черзі до порогу, дивилися, чий перший на поріг стане, та і заміж швидше вийде. Тут і хлопці до них на вечорниці завітали. Разом вони співали пісень та затанцювали не один танок. Потім втішали парубка, якому дівка гарбуза дала на сватанні. Далі хлопці звеселяли дівчат, розповідали їм різні небилиці, щоб ті вгадали, чи правда, чи ні.

Потім, як і годиться на вечорницях, всі разом почали ворожити. Хлопці губами діставали перстень з води, з’ясовували, хто перший одружиться, а дівчата той перстень котили по підлозі, де лежали аркуші з написаними іменами хлопців: біля якого зупиниться, так і зватиме судженого.
До ворожінь залучали навіть глядачів із залу. Так, одній дівчині трапився папірець з іменем Алан.
Також артисти смакували варениками з різними начинками, які були з передбаченнями. Кому попався вареник із сиром, той житиме у злагоді та мирі, кому з копійкою, той буде багатим та інше.

На завершення вистави вітали «З калитою золотою, з пресвітлим празником!». Потім традиційно всі бажаючі кусали калиту, після того як вдало відтанцьовували «пісеньку зайчика» та не сміялися, а хто помилявся та сміявся, того мазали сажею.
– Ось і ожили перед нами ігри та забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли в забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю, – лунали зі сцени останні слова вистави.
Театральна вистава дуже сподобалася глядачам, тут вони могли ознайомитися з українськими традиціями або пригадати їх.

Ольга МОСКАЛЕНКО

Читайте також: На Тальнівщині студенти коледжу показуватимуть онлайн-спектакль на Андріївські вечорниці