Вісті Черкащини Як пензель малює мрії: маленька художниця з села на Тальнівщині змінює світ на краще
Змалку п’ятикласниця Веселокутської гімназії на Тальнівщині Софійка Степанець не могла уявити своє життя без малювання. Олівці та пензлики – її найкращі друзі. З кожним новим малюнком дівчинка стає все вправнішою й упевненішою у своїх силах. У роботах відображає мрії, почуття й унікальне бачення світу. Казкових звірів, які живуть у чарівних лісах. Космічні кораблі, що летять до далеких зірок. Портрети улюблених героїв. Яскраві кольори й незвичайні композиції, створені звичайними кольоровими олівцями, завжди привертають увагу оточення.
Тепер Софійка Степанець малює для наших воїнів. Її роботи перетворилися на символічні обереги, що піднімають бойовий дух захисників та захисниць і нагадують їм про рідний дім. «Клята війна змінила мої захоплення», – каже дівчинка.
У її малюнках – синьо-жовті прапори, тризуби, сердечка з написом «Україна» й мужні обличчя захисників. Ці патріотичні образи передають тепло й підтримку тим, хто на передовій. З гордістю і смутком гімназистка вкладає в кожен малюнок відгук свого щирого дитячого сердечка на все, що відбувається довкола.
Особливу радість приніс їй портрет Тараса Шевченка. «У школі, під час проведення тижня, присвяченого Кобзареві, організували конкурс малюнків до творів Шевченка, – хвилюючись, розповідає наша співрозмовниця. – Знаю, що Тарас Григорович – не лише видатний поет і художник, але й символ нашого народу, його сили та незламності. Мені захотілося намалювати його портрет. Спочатку було трохи страшно, адже передати риси обличчя та погляд Тараса Григоровича здавалося важким. Однак мама підтримала мене. Разом ми знайшли деталі, що помогли показати його характер. Крок за кроком на папері з’являвся Шевченко – з проникливим поглядом, добротою та рішучістю. Коли малюнок був готовий, я відчула гордість: цей портрет – моя маленька шана великій людині».
Хоча Софійка Степанець ще дуже юна, вона вже вміє радіти успіхам, долати неспокій перед мистецькими змаганнями й мріяти про перемогу.
«Хвилювання завжди зі мною. І коли малювала, і коли очікувала результатів конкурсу, – по-дорослому міркує п’ятикласниця. – Непокоїлася, чи сподобається мій малюнок, чи зможуть дорослі побачити в ньому те, що я хотіла передати. Хочеться, щоб моя робота була не просто гарною, а справжньою і щирою».
Й усе ж дівчинка прагне успіху не лише для себе, а й для України. «Я мрію про день, коли ми здолаємо цього жорстокого ворога», – промовляє вона з рішучістю, що личить справжньому патріоту.
Для Софійки творчість – це більше, ніж просто захоплення. «Коли малюю, то відпочиваю, – говорить вона. – Це моє улюблене заняття, тому зовсім не втомлююся навіть тоді, якщо працюю довго. Мені подобається, як на папері поступово з’являється образ. Малювання – це мій спосіб побути наодинці з думками, відчути спокій і радість».
Класна керівниця й наставниця Ольга Олексіївна Величко, помітивши талант дівчинки, запропонувала їй узяти участь в онлайн-конкурсі, організованому «Перлиною мистецтва». У результаті Софія зайняла на ньому ІІ місце.
Творчий шлях дитини тільки розпочинається, але кожен її малюнок – це крок назустріч мрії, у якій панує мир і свобода. Її роботи не просто прикрашають аркуші, а дарують надію. Можливо, саме в таких маленьких сердечках і криється велика сила, здатна змінити світ на краще.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
