Як одне із сіл Тальнівщини наближає Перемогу в тилу
Уже практично сто днів ми живемо у країні, яка чинить опір агресору. Це трохи більше, ніж три місяці. А ми не втомлюємося й надалі вражати світ своєю силою та незламністю. За кожен прожитий день і спокійну ніч ми дякуємо нашим славним ЗСУ – нашим котикам, як ми їх з любов’ю називаємо. В тилу, у наших містах та селах, ми намагаємося робити по максимуму, аби бути корисними їм на передовій.
Із Вишнополя, що на Тальнівщині, чимало юнаків та чоловіків захищає рідну землю, одні ще до повномасштабного вторгнення служили за контрактом, інші пішли до військкомату на другий день війни.
Решта ж дорослого населення, трохи оговтавшись від неочікуваного вторгнення, почали активно включатися в роботу. Найперше, як розповіла адміністраторка села Лариса Проценко, селяни почали збирати продукти харчування, овочі, фрукти, картоплю, тушонку, паштет, сало, теплий одяг та відправляти в Тальне для потреб територіальної оборони та переселенців, що почали прибувати в місто. Продуктами, запасами із власних погребів завантажили також автомобіль з Уманської військової частини. Трохи згодом почали закривати тушонку з курятини, яку надала міська рада – більше півтисячі банок. Наступним етапом було приготування тушонок із свинини, яку закупили за гроші, зібрані з кожного двору. Якоїсь такси не встановлювали – хто скільки може, стільки й здавав.
– Ми зібрали 39 тис. 300 грн. Купили 325 кг свинини та збою у підприємця Олексія Бойка, спеції, банки, кришки. На решту докупили 100 пар носків (підприємець, що торгує у сільському магазині, зробив нам хорошу ціну), вологі серветки. На базі замовили печиво. На сьогодні фактично всю суму використали, – розповідає Лариса Сергіївна.
З придбаного м’яса селяни закрили 462 банки тушонки, 29 банок сала та 136 – паштету та каші. До речі, крупу надав місцевий фермер Валерій Довгошия. Таким дружним село давно не було, зауважує адміністраторка, всі охоче беруться до роботи: жінки розробляли тушки та готувати тушонку, плели маскувальні сітки. Переселенці, яких у селі зареєстровано 80 осіб, також долучилися – працювали всі разом. Чоловіки всі, як один, відразу пішли до лав сільської самооборони, згодом долучилися до будівництва фортифікаційних споруд.
Усі, без винятку, сільгоспвиробники теж не стоять осторонь та включаються в процеси. Так, підприємець Володимир Грибов купив генератор та кабелі і передавав хлопцям на передову, чоловік перерахував 16 тис. грн на благодійний рахунок Тальнівської громади, крім того, на спеціальний рахунок на підтримку ЗСУ у перші дні війни перечислив 5 тис. грн. Анатолій Кисіль відповідно перерахував на благодійний рахунок 100 тис. грн, а загальна сума допомоги його підприємства складає більше 2 мільйонів. Крім того, його підприємством було передано для потреб військових 9 автомобілів, 2 тепловізори та 7 бронежилетів. Фермер Сергій Гудзенко допомагав неодноразово продуктами, фінансами та пальним. На роту охорони у Тальнівський військкомат чоловік закупив посуд на суму 2 тисячі євро.
Валерій Довгошия на своїй кропурошці переробив понад 7 тонн різного зерна – пшениці, ячменю та гречки і передав на потреби громади, для потреб ЗСУ та формування резерву, також надавав і продовжує надавати пальне допомагає фінансами.
– Тільки хтось кидає клич, постійно підставляю плече. Чи то збирають продукти, чи закривають каші та тушонки, чи треба заправити волонтерів, я безвідмовно допомагаю. Ми ж розуміємо, що робимо це для нашої спільної Перемоги. По-іншому й бути не може, – каже фермер Валерій Довгошия.
А родина вишнопільців Василя Володимировича та Наталії Миколаївни Ключників є прикладом справжньої благочинності і підтримки армії. Подружжя вдома закололо власне порося, самі його переробили, напекли пиріжків і завезли все у військові частини Звенигородки, Умані та Черкас.
Від усіх захисників дякуємо вам, ви справжні герої тилу!
Марина КАМІНСЬКА