Вісті Черкащини Як на Тальнівщині маленька школярка навчається малювати й танцювати
У Тальнівському будинку дітей та юнацтва нещодавно відбулася традиційна мистецька виставка «Це ангелята-первоцвіти, захистіть їх, любі діти!». На ній представлено 13 дитячих робіт. Серед них малюнок Валерії Панько – вихованки гуртка «Арт-стиль», що працює на базі Тальнівської ЗОШ №2.
«Ми з дітками збираємося двічі на тиждень, на заняттях в основному малюємо. Лєра – вихована, добра, ніжна, відповідальна, охайна, старанна, не за роками доросла дівчинка», – так говорить про свою вихованку керівниця гуртка Тетяна Вербовська.
За словами мами Діни Панько, її донечка із задоволенням навчається малювати, презентує свої роботи на виставках, але участі в мистецьких конкурсах ще не брала. Вона залюбки олівцями, фарбами й фломастерами зображає те, що до душі: квіти, пейзажі, натюрморти. Останнім часом – жовто-блакитні сердечка. Відколи почалася оця велика війна, ці два кольори для юної художниці – найулюбленіші.
Окрім образотворчого мистецтва, школярка ще й займається спортивно-сучасними танцями. Під керівництвом Каріни Мороз у колективі «Смайл» опановує основи хореографії, бере участь у багатьох заходах і фестивалях: «Травневий дивертисмент», «Осіння феєрія», «Весняний вітер», «Квітнева феєрія» тощо. Танцюристки гурту здобули найвищу нагороду, гран-прі, на міжнародному дистанційному конкурсі в Єгипті.
За словами Каріни Мороз, нині усі її вихованці розучують постановку «Рок-н-рол», яку 19 травня продемонструють у Черкасах на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі хореографічного мистецтва «Травневий дивертисмент». З 1 по 2 червня в Умані на Черкащині пройде десятий Всеукраїнський фестиваль сучасного танцю та фарб «Holiday», у якому разом з колективом «Смайл» братиме участь Валерія Панько. «Ця дівчинка дуже старанна, позитивна, щира, хороша, працьовита, розумна», – так характеризує ученицю Каріна Юріївна.
Родина Паньків проживала в Костянтинівці, що на Донеччині. «Коли розпочалася повномасштабна війна, то 7 квітня 2022 року ми приїхали на Тальнівщину. Спочатку поселилися в Глибочку, де проживають батьки наших кумів, які й покликали нас сюди. У громаді ми живемо ось уже два роки. Тут люди дуже добрі, і Тальне нам подобається. Спершу рідну домівку полишати не хотіли, вагалися. Однак зрештою разом з чоловіком і двома маленькими дітьми змушені були рятуватися. Під звуки вибухів та зі сльозами на очах тікали з рідної Костянтинівки», – ділиться наболілим Діна Панько.
Нині її восьмирічна доня навчається в другому класі Тальнівської ЗОШ №2. Учителька Тетяна Володимирівна Линник їй дуже подобається. У серпні 2022 року Лєра виявила бажання разом з друзями здобувати знання в Тальнівській школі, бо ж у рідній Костянтинівці планувалося онлайн-навчання. «Я хвилювалася, чи зможе моя російськомовна дитина навчатися українською. Тетяна Володимирівна мене заспокоїла, що все буде добре. Діти теж прийняли дівчинку до свого гурту. Додатково вона вивчає й англійську мову. За словами вчителя, легко засвоює незнайомі слова», – каже пані Діна.
Лєра – мамина помічниця: і пил пилососом збере, і підлогу помиє, і на городі з батьками порається. Байдуже, що маленька, але роботи не цурається й багато чого навчилася на Тальнівщині. Однак недарма в народі кажуть, що саджанець важко приживається на новому місці. Сумує Лєра за рідним домом і хоче повернутися в Костянтинівку.
«Ми пояснюємо, чому поїхали звідти, – говорить Діна Панько. – Наш будинок поки що стоїть, але «прильоти» біля нього були вже не раз. Дерев’яні вікна в нашій дев’ятиповерхівці повилітали, пластикові ще стоять. Наш під’їзд весь у тріщинах. Повертатися нікуди. Ми розглядаємо Тальне, як рідне місто. Повітря тут набагато чистіше, виробництва менше. Нам тут дуже подобається».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
