Як на Черкащині «перезавантажують» заклади культури

На зміну старим залам із холодними стінами приходять сучасні простори, де культура стає не лише дозвіллям, а й ресурсом для розвитку всієї громади. 18 березня відбувся обласний семінар-практикум для очільників та методистів закладів культури клубного типу, присвячений лідерству й мистецтву залучення грантів. Захід, організований Черкаським обласним центром народної творчості, слугував живим майданчиком для обміну досвідом.
Одним із центральних питань зустрічі стала трансформація звичних установ у Центри культурних послуг, що дозволяють залучати кошти й нові проєкти. Журналісти «Нового Дзвону» поспілкувалися з директором Центру культурних послуг Тальнівської міської ради Володимиром Тараном, аби дізнатися, як пройти шлях від сміливої ідеї до реального результату, вибудувати ефективне партнерство та зробити культуру в громаді справді самодостатньою.
«Проблема не в людях, а в підходах»
Керівник ЦКП переконаний: старий формат будинку культури чи бібліотеки вичерпав себе й перестав відповідати потребам громади. «Ми бачили менше зацікавлення, особливо серед молоді, а заходи повторювалися з року в рік, – пояснює він. – Культура втрачала живість і ставала буденною звичкою. Саме тоді стало зрозуміло: проблема не в людях, а в підходах. Не можна чекати, поки відвідувачі прийдуть самі. Натомість потрібно створювати відкритий сучасний простір, орієнтований на запити громади».
Так у Тальному народилася ідея Центру культурних послуг – майданчика можливостей, де культура оживає разом із людьми. Приклади такої «живої» культури вже можна побачити в щоденній роботі закладу: розпочала роботу виставка “Хай буде весна!” – яскрава, ніжна і натхненна. У конференц-залі ЦКП проходять безкоштовні індивідуальні та групові зустрічі з цифрової грамотності, допомагаючи мешканцям опановувати сучасні технології.
Пан Володимир наголошує: Тальнівська громада продемонструвала неабияку сміливість, адже така модель лише починає поширюватися в Україні й зустрічається переважно у великих містах. Тальнівщина ж чи не єдина в Черкаській області, хто наважився на таку реформу.
«І мова йде не лише про нову вивіску, а про глибинну трансформацію ролі культури в житті людей», – підсумовує директор.
Гранти заради грантів – шлях у нікуди
Попри те, що семінар був присвячений грантовій діяльності, Володимир Таран застерігає колег від гонитви за фінансуванням без чіткого фундаменту. Він відверто визнає: Тальнівський Центр наразі перебуває на початковому етапі цього шляху.
«Насправді ми ще не маємо значного досвіду участі в грантових програмах, адже зараз зосереджені на розбудові самого ЦКП, – каже Володимир Леонідович. – Але вже сформували підхід, який вважаємо ключовим: будь-яка заявка має виходити не з абстрактної ідеї, а з реальної потреби громади».
Він наголошує, що команда не планує залучати ресурси лише заради самого процесу. Для тальнівців гранти – насамперед інструмент для конкретних змін там, де є зрозуміла проблема, бачення рішення й готовність відповідати за результат. Поки триває підготовка до великих проєктів, Центр уже реалізує ініціативи, що згуртовують інтелектуальну спільноту. Так, на базі Молодіжного центру «Юність» успішно працює Книжковий клуб. 26 лютого стартував мініпроєкт «Коло єдності: простір ментального відновлення та спільнодії». Тут молоді люди можуть бути собою, знайти підтримку, нових друзів і корисний досвід. Саме таким – активним, щирим і сучасним – його задумала команда Молодіжного центру «Юність» Центру культурних послуг ТМР.
Головне – вийти із зони звичного
Зміна структури – шлях, що потребує часу та спільного розуміння. Найбільшим викликом тут стала не паперова робота, а саме оновлення мислення. «Формуючи команду, ми відчули потребу виходити за межі стандартів: вчитися новому, брати відповідальність, працювати не за формальним планом, а на конкретний результат», – пояснює пан Володимир.
Практичне втілення цих слів громада бачить у нових форматах роботи з молоддю та дітьми. Нещодавно в стінах Конференц-залу ЦКП відбулася ігрова зустріч для молоді у форматі дискусійної гри «Бункер», яка вчить аргументації та критичному мисленню. Не забувають і про найменших: під час майстерки діти з натхненням розфарбовували дерев’яні квіти, які забрали із собою як згадку про гарно проведений час. Навіть традиційні заклади змінюють підхід. Наприклад, у Тальнівській дитячій бібліотеці пройшло святкування Дня казки англійською мовою.
Культура – спільна справа
Досвід тальнівців доводить: сучасний заклад культури не може існувати в ізоляції. Секрет успіху – у вмінні об’єднувати зусилля. Володимир Таран щиро вдячний кожному, хто став частиною цих змін: «Ми вдячні всім, хто підтримує ЦКП. Волонтери й активісти надихають і безпосередньо запускають зміни. Важливою є підтримка місцевої влади через бюджет Центру, а бізнес і спонсори допомагають нам втілювати конкретні проєкти. Свою роль відіграють і міжнародні партнери, які відкривають для нас нові горизонти».
За словами директора, саме завдяки такій багатогранній співпраці вдається створювати простір, де культура стає живою і потрібною кожному: «Це наше спільне досягнення. Ми разом створюємо місце, яке дарує радість і реально змінює життя всіх наших відвідувачів».
Культура – не бізнес, а стійкість
Дивлячись у майбутнє, Володимир Таран не плекає ілюзій щодо миттєвого збагачення закладів культури, проте чітко бачить шлях до їхньої життєздатності. На питання, чи не настав час клубам повністю утримувати себе самим, він відповідає зважено: «Вирішального моменту, коли ми раптом прокинулися з новими ідеями, не було. Це було накопичене відчуття: ми поступово втрачаємо зв’язок із людьми. Саме це підштовхнуло нас до змін. Через п’ять років я бачу ідеальний Центр як живий простір, де народжуються ідеї та оживають традиції».
Щодо фінансової сторони, очільник Тальнівського центру культурних послуг переконаний: культура не може бути повністю самоокупною, і це нормальна світова практика. «Але завдяки підтримці влади, партнерству з бізнесом та залученню міжнародних ресурсів вона стає стійкою, доступною і, головне, справді потрібною людям», – підсумовує він.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА





