Вісті Черкащини Як кухарі дитячого садочка з Тального готували для малят під час знеструмлень
Тривалі знеструмлення створювали додаткові виклики для України та всіх її мешканців, у тому числі й для директорів дитячих садочків. Щоб упору приготувати сніданок, обід і вечерю, кухарі ЗДО за потреби приходили на роботу раніше й працювали швидше. Розклад їхньої роботи змінювався відповідно до планових чи аварійних знеструмлень, що нині застосовують в Україні через обстріли енергосистеми російськими зайдами.
Що готували і чи призвичаїлися до нового нелегкого режиму? Як давали раду труднощам? Про це йдеться в нашій розмові з очільницею дитячого садка «Сонечко», що в Тальному, Тетяною Кмітевич та медичною сестрою Крістіною Ноздровською.
За словами Тетяни Григорівни, так важко працювати, як тепер, під час війни й віялових знеструмлень, ще не було ніколи. Однак у її колективі ніхто не скаржиться, бо всі розуміють: війна. Кухарки, пристосовуючись до графіків щоденних знеструмлень, знаходили вихід зі скрутного становища. «Справлялися. Увійшли в ритм. Малята жодного разу не залишилися голодними. Меню завчасно продумуємо й прораховуємо. Для приготування сніданку завгосп видає продукти кухарям звечора, для обіду – зранку, – говорить Тетяна Григорівна. – Можливо, через знеструмлення змінювався час подачі сніданку, але це не критично. Там відхилення плюс-мінус 30 хвилин. Однак гарячим харчуванням діти забезпечені. Якщо світла не було до 15-ї години, то наперед готували вечерю. Щоб не вистигла, ставили в добре прогріті духові шафи, де вона зберігає свої смакові якості».
Як бачимо, досвідчені кухарки Валентина Іванівна Пушкаренко й Наталія Іванівна Коханівська все заплановане встигали зробити до тої миті, коли зникне світло. За потреби приходили на роботу разом. У садочку жінки кухарюють понад 40 років, тому володіють усіма тонкощами професії. «До знеструмлень уже звикли, – кажуть кухарки. – То байдуже, що колись треба й раніше прокинутися. Поспішаємо на кухню, щоб приготувати діткам апетитні й свіжі страви. На своєму робочому місці неодмінно стежимо за чистотою».
Медична сестра Крістіна Ноздровська стверджує, що їй легко працювати з малятами. Їхнє дитяче добросердя, вдячність, радісний сміх додають запалу, сил і готовності рухатися вперед. До кола її обов’язків, з-поміж усього іншого, уходять контроль за терміном придатності продуктів, умовами їхнього зберігання, процесом приготування їжі та її якістю, стерильністю на харчоблоці. «Буває, що через знеструмлення вводили зміни в меню, оскільки не всі страви встигали приготувати, – говорить пані Крістіна. – Це робили тому, щоб за енергоцінністю все врівноважити, щоб не порушити баланс білків, жирів і вуглеводів. Наприклад, варенички замінювали іншою борошняною стравою – макаронами з курятиною, які мали готувати іншого дня. До меню вводимо фрукти: апельсини, банани, яблука. З капусти, огірків та помідорів готуємо овочеві салати».
Очільниця відділу освіти, молоді та спорту Лариса Коваль запевняє, що жоден дошкільний заклад Тальнівщини не припинить приготування страв для дошкільнят в осінньо-зимовий період. «На харчоблоках – промислові електроплити, які довго нагріваються. Навіть години для цього мало, – каже вона. – Тому кухарки пристосувалися до графіків знеструмлень й виходили на роботу раніше, щоб приготувати сніданок, а подекуди й обід. Наявні 20 генераторів у 18-ти закладах освіти розраховані лише на енергозабезпечення Пунктів незламності, що знаходяться в дитячих садочках та школах, і роботи насосів, які підтримують тепловий режим. Одночасно вони не забезпечать електрикою котельню та їдальню. Для цього треба закупити потужніші, а вони коштують добрі гроші. Усі наявні генератори – бюджетні, споживають багато пального й працюють максимум 4 години». За словами Лариси Вікторівни, колективи всіх закладів освіти Тальнівщини робитимуть усе можливе, щоб батьки були задоволені, дошкільнята й учні почувалися в садочках та школах максимально комфортно, щоб їм було легше в час воєнного лихоліття.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
