Як дизайнерка стала вчителем фізкультури в одній із Тальнівських шкіл

– Здоровий спосіб життя та рух – ось основне у житті, – переконує тальнівчанка Інна Царенко, вчителька фізичної культури Тальнівської школи № 2. Ми поцікавилися у фізкультурниці, чому вона обрала цю професію і як зацікавлює дітей до спорту.
Ще з дитинства Інна Царенко захоплювалася баскетболом. Згадує, як вперше прийшла на секцію з цього виду спорту. Тоді її тренер засумнівався, що така маленька дівчинка, у порівнянні з іншими дівчатами, які відвідували секцію, зможе навчитися цій грі. Однак найголовнішим для нашої героїні було сильне бажання займатися. Так, Царенко ще раз підтвердила загальновідому істину: якщо дуже хочеш, то зможеш. Вона із запалом і, не пропускаючи, відвідувала заняття з баскетболу та мала великі успіхи.
Після школи жінка вирішила опанувати професію художниці-дизайнерки з текстилю. Однак, як переконує Царенко, спорт завжди крокував з нею по життю. На жаль, за професією вона не мала змоги працювати. А потім, у зв’язку із життєвими обставинами, їй довелося здобувати ще одну вищу освіту. Цього разу вона не зрадила своєму ще дитячому захопленню – взялася освоювати професію вчителя фізичної культури.
Як тоді, так і до цього часу Інна Євгеніївна почувається у цій справі, як риба у воді. 31 рік вона навчає дітей любити спорт і пояснює, чому це важливо для їхнього життя. Вона показує учням, як потрібно виконувати вправи, розповідає, що потрібно їсти здорову їжу, не просиджувати багато часу у гаджетах, а більше рухатися. Бо рух, як ми знаємо, – це життя.
– На уроці я різними способами заохочую та стимулюю дітей бути активними. Пропоную їм самим проводити розминку. Далі вже показую, що і як робити. Вони із задоволенням повторюють за мною всі вправи та рухи. Взагалі, їм цікавіше, щоб на уроці вчитель разом з ними займався, а не лише казав, що робити.
Учням дуже подобаються мої уроки фізкультури. От, тепер уже 10-класники, вони дуже люблять спорт. Їм цікаво брати участь у змаганнях із різних його видів. Уже 3 роки поспіль ми їздили з ними на обласні змагання «Олімпійське лелечаня». Відбір учасників, які їхатимуть на ці змагання, спочатку проходить у школі, потім – у районі, а тоді – в області, – розповідає Інна Євгеніївна.
Баскетбол для нашої героїні – на першому місці. Вона навіть веде секцію з цього виду спорту для дівчат. Каже, це не така вже й легка справа.
– Вони дуже бояться м’яча. Я обираю по одній або дві дитини з класу. Враховую, щоб дівчинка мала певні навички, була здібною. Потім беру їх у свою секцію. І кожного року маю сформовану збірну шкільну команду з баскетболу. Тут їм розповідаю всі свої секретики, які ніхто не покаже і не порадить. Ми постійно беремо участь у районній спартакіаді, де здебільшого мої дівчатка займають 1-2 місця, – каже жінка.
Інна Євгеніївна знаходить спільну мову з дітьми різного віку. Бувають і протиріччя з учнями. Розповідає, що є дорослі хлопці, які займаються вільною боротьбою та боксом і вважають, що, наприклад, волейбол та баскетбол – це тільки для дівчат. Тому вона намагається пояснювати їм протилежне і зацікавлювати до всіх видів спорту.
Турбується Інна Євгеніївна про дітей, які мають «звільнення» із уроку фізкультури за станом здоров’я. Каже, що для них теж проводить заняття, але із меншими навантаженнями. Вона завжди переконує дітей, що це дуже корисно для здоров’я і що згодом вони будуть дякувати вчителю з фізкультури, що не дрімали на уроках.

Ольга МОСКАЛЕНКО