''Я перша принесла у садочок бандуру''

До Дня дошкільного працівника ми завітали в один з дитячих садочків міста Тального «Золотий ключик» та поспілкувалися з його музичним керівником Софією Савченко.

Дівчина навчалася у музичному училищі в Умані по класу бандури, рік працювала викладачем у Маньківській музичній школі. Та розриватися між роботою та навчанням і їздити у три міста було не зручно, тому звільнилась з роботи. Оскільки вакансії у школі не було, пішла працювати в садочок. Зараз вже майже 3 роки, як працює музичним керівником у Тальнівському дитсадочку «Золотий ключик». Про своїх вихованців розповідає з посмішкою.

– Було таке бажання працювати з дітьми. Раніше я не думала, коли вчилась в училищі, що буду працювати в дитячому садочку. Звісно, спочатку було страшно, це ж малі діти і велика відповідальність. Наприклад, 2-річну дитину треба чомусь навчити і спільну мову знайти. Але вже ось третій рік працюю і мені подобається, – розповідає Софія.

Дівчина зізнається, що найважче – це сам процес навчання, адже до кожної дитини треба знайти індивідуальний підхід, проводити заняття і репетиції до свят.

– В принципі, нашу роботу видно вже на святі. Приходять батьки, гості і бачать старання, які ти вклав. На репетиціях не завжди все виходить, але вже на святі бачиш результат, який досягли разом із дітьми. Мінусів у професії я поки що не бачу, – пояснює Софія. – Діти слухняні, мені з ними легко працювати, особливо з меншими. Вони слухають, із задоволенням ідуть на заняття. Тільки вихователька повідомляє їм, що треба йти у музичний зал – радіють. Знають: спочатку проводжу заняття, а потім ігри.

Як розповідає вихователь, діти люблять грати у музичні ігри, танцювати з атрибутами, які вихователі виготовляють власноруч. Зал, де займаються з дітьми, досить просторий та світлий. У одному кутку стоїть фортепіано, а в іншому – бандура.

-У Тальному музичні керівники лише баяністи і піаністи. Я перша принесла у садочок бандуру. Перший рік, як працювала, то брала дівчаток і ми готували пісню під бандуру на фестиваль «Соняшник». І дітям цей інструмент подобається, бо вони в основному знають фортепіано, а бандури з безліччю струн ще не бачили. Дозволяю щось на ній побринькати, а вони пізнають український народний інструмент, – говорить Софія.

У викладацькій роботі також використовує телевізор. За допомогою нього вивчають танці, музичні ігри. Групи у садочку великі – до 25 дітей, хтось любить співати, а комусь легше даються танці. Тому вихователі стараються знайти підхід до кожної дитини.

– Я розбиваю вихованців на групки, наприклад, 10 дітей танцює один таночок, другий 6 діток, а третій – решта. Так і рухи краще вивчимо, і більше уваги можу приділити кожній дитині. Звичайно, є і загальні номери. Здібності у дітях видно одразу: чи гарний голос, чи краще рухи виходять, і батькам можна підказати що у дитини виходить найкраще, – каже музичний керівник. – Найприємніше в роботі це дитячі обійми. Буває десь побачу дівчинку із садочка на базарі, а вона маму смикає і каже: «Мамо, мамо, осьо моя Софія Петрівна йде».

Юлія МАЦОЛА