«Я цим живу»: як спортсменка з Тального встигає поєднувати буденність, самовдосконалення та тренерство

Нещодавно у Черкаському міському Будинку культури імені І. Кулика пройшов відкритий чемпіонат області з дитячо-юнацького фітнесу. У змаганнях взяли участь й вихованки Тальнівського колективу «Ledi Dance», наставницею якого є Марина Гончаренко. Наші журналісти поспілкувалися із тренеркою, та поцікавилися специфікою її роботи.

– У моєму колективі всього 8 дівчат, які приймають участь у змаганнях, чотири – із сусідніх сіл: Майданецьке, Білашки та Мошурів. Але на тренування приходять всі бажаючі, – розповіла тренерка.

У змаганнях взяли участь всі вісім дівчат, а здобули чотири, два та сім місць, адже деякі змагалися в кількох категоріях.

– На перший погляд тренером бути легко: ти говориш, що робити, а діти виконують – так думають всі, хто ніколи не тренував. Насправді наставником бути складно, до кожної дитини потрібно знайти підхід, правильно пояснити, що від неї хочуть та чому вона сюди прийшла. Ставлячи танець також потрібно розуміти, що кому підходить, який образ та які рухи дитина може зробити, під час тренувань. У багатьох «опускаються руки» оскільки не одразу все виходить, а тобі як тренеру потрібно їх мотивувати, аби вони зібралися і продовжували вчитись, – зазначила Марина.

До того ж дівчині потрібно пояснювати вихованцям, що займатися акробатикою не так страшно і допомогти перебороти їхній страх. Також наставниці потрібно придумувати цікаві заняття, щоб дітям було корисно йти на тренування. Перед змаганнями Марина завжди і в ролі візажиста, і перукаря, і лікаря, і психолога, і звичайно просто подруги, це все, аби підготувати спортсменку до виступу, а після, якщо щось не вийшло, то заспокоїти і підтримати, а якщо все пройшло чудово то похвалити.

– Під час вивчення акробатичних елементів я часто ловила в повітрі дітей головою в низ, багато разів мені руками чи ногами «прилітало», тому що вони не розуміють з першого разу, як правильно робити деякі елементи і просто лякаються та розкидають руки, ноги в різні сторони. Робота тренера насправді складна, але її дуже знецінюють, хоча наставники працюють 24/7. Навіть коли ми не на робочому місці, а наприклад вдома, чи їдемо кудись по справах, завжди працюємо, думаємо за майбутній танець, шукаємо ідеї костюмів чи музики, – ділиться наша співрозмовниця.

Працює Марина без вихідних, субота та неділя також робочі, адже вона приїжджає з Черкас у Тальне та тренує дівчат у свій єдиний вільний час. Насправді – це дуже складно фізично та морально, але їй це подобається, вона цим живе.

–Дуже подобається результат моєї роботи, коли на сцені моїх дівчат називають переможцями, обожнюють дивитись на те, як вони ростуть у спорті, – зауважила тренерка.

До того ж тренерка ще діюча спортсменка, вона бере участі у різних танцювальних та фітнес змаганнях.

Аріана НЕСТЕРЕНКО