Вісті Черкащини Випускники-дев’ятикласники ліцею на Тальнівщині отримали премії та подарунки від підприємця Володимира Мовчана
4 червня в Кривоколінському ліцеї на Тальнівщині відбулася особлива й зворушлива подія – випускний вечір дев’ятикласників. Це свято стало справжньою палітрою емоцій: радість і хвилювання, щира вдячність, теплі спогади та світлі мрії про майбутнє.
Слова, що зігрівають
У святково прикрашеній залі зібралися винуватці події – випускники, а також їхні вчителі, батьки, друзі й гості. Зі сцени пролунали перші щирі слова від ведучих, і одразу ж – тепле, сердечне привітання від самих дев’ятикласників.
Юні випускники звернулися до своїх наставників із подякою за витримку й терпіння, за знання, якими ділилися, і щирість, якою щедро обдаровували щодня: «Ми ще не дорослі, але вже точно – не діти. І як би далі не склалося, ми завжди згадаємо вас із теплом. Ви – частина нашого шляху…» (із виступу випускників)
Зворушена аудиторія не встигла отямитися, як на сцену піднялися батьки з теплими словами підтримки для своїх дітей та глибокою вдячністю для вчителів. Це були хвилини, коли очі наповнювались сльозами, а обійми ставали особливо міцними й справжніми.
Слово, що надихає
Особливою частиною випускного став виступ Олександра Білоуса – представника підприємця, давнього друга ліцею Володимира Мовчана. Його звернення було щирим і натхненним, наповненим довірою та підтримкою, яку відчув кожен у залі: «Ви – покоління, яке будуватиме завтра. І тільки від вас залежить, яким воно буде. Вчіться, мрійте, не бійтеся помилятися, але ніколи не зупиняйтесь. Ми віримо у вас».
На згадку про цей особливий день кожен випускник отримав від Володимира Мовчана пам’ятні подарунки: грошові премії, подарункові набори від ТМ «Перший млин» та книгу Василя Шкляра «Заячий костел» – як символ сили духу, пошуку свого шляху та любові до рідної землі.
Мить, що назавжди в серці: вручення свідоцтв
Під гучні, щирі оплески кожен дев’ятикласник отримав своє перше «доросле» свідоцтво – документ, з якого починається нова сторінка їхньої історії. Ці хвилюючі миті подарувала учням заступниця директорки з виховної роботи Руслана Вовк.
А далі – фото на пам’ять, обійми, теплі погляди й невимовна ніжність у кожному русі. У залі не було жодного байдужого – тільки сльози радості, усмішки гордості й серця, наповнені любов’ю.
Поміж офіційного – концерт душі
Під час перерв між офіційними виступами на сцені з’являлися учні з творчими номерами. Глядачі з цікавістю переглядали відео зі спогадами про шкільні будні, із задоволенням дивилися легкий танець дівчат. Проникливі пісні створювали особливу атмосферу, а кумедна сценка з учнівського життя викликала усмішки і в дітей, і в дорослих. Ці виступи додали тепла й щирості, розрядили офіційний тон і створили відчуття спільності, яке, можливо, ще надовго залишиться в пам’яті.
Кульмінація: випускний вальс
Й ось – тиша. Півтемрява залу. Перші акорди знайомої мелодії. Випускний вальс. Діти, які ще кілька років тому сором’язливо ховали очі біля дошки, сьогодні впевнено й по-дорослому кружляють у танці. У кожному кроці – ніжність і вдячність, у кожному погляді – невимовна гордість, у кожному русі – прощання.
Зала завмерла, спостерігаючи за цим зворушливим моментом. Хтось непомітно змахнув сльозу, хтось усміхнувся крізь щем, а хтось – аплодував, ніби намагаючись затримати цю мить ще на трохи. Цей танець став символом завершення одного етапу й початку нового, невідомого, але такого спокусливо обнадійливого.
Це був наш день
Свято завершилося, але його емоції ще довго залишатимуться в пам’яті. Кривоколінський ліцей знову проводжає у доросле життя сильних, добрих і талановитих випускників. І навіть якщо хтось ще вагався, сьогодні стало очевидно: вони справляються. Уміють мріяти, не бояться помилок, знаходять у собі сили підніматися й рухатися далі. У кожному з них – внутрішнє світло й потенціал. Це був їхній день. Простий. Щирий. Важливий.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
