Вісті Черкащини Введення: Перший крок до спасіння. Інтерв’ю з протоієреєм Андрієм Гаргатом, благочинним Тальнівської громади ПЦУ
На початку Різдвяного посту, 4 грудня (за новим стилем), православні віряни святкують одне з дванадесятих свят – Введення у храм Пресвятої Богородиці. Це свято символізує посвячення Діви Марії Богу з самого дитинства і є прообразом майбутнього спасіння людства. Про духовний зміст цього дня, його традиції та значення для сучасної громади ми поспілкувалися з протоієреєм Андрієм Гаргатом, благочинним Тальнівської громади Православної Церкви України (ПЦУ).
–Отче Андрію, наближається велике дванадесяте свято – Введення у храм Пресвятої Богородиці. Яке його головне богословське значення для вірян?
–Слава Ісусу Христу! Дякую Вам за інтерес до нашого духовного життя. Введення, по суті, є першим і дуже важливим кроком у великій історії нашого спасіння. Це свято – про посвяту життя Богові з самого дитинства.
Праведні Іоаким та Анна, виконуючи обітницю, привели свою трирічну доньку Марію до Єрусалимського храму, де вона виховувалася до моменту заручення з Йосипом. Головний сенс: Пресвята Діва Марія готувалася стати вмістилищем невмістимого Бога. Це свято показує нам, що людина має присвячувати себе служінню Небесному Отцю, і цей шлях починається не з старості, а з юності, з перших свідомих кроків.
– Це свято також має назву «Третя Пречиста». Чи є якісь особливі традиції, яких дотримуються на Тальнівщині або в Україні загалом?
– Так, у народі це третє велике свято на честь Богородиці після Різдва й Успіння. У цей день віряни традиційно намагаються більше зосередитися на духовному житті: моляться, приступають до Таїнств Сповіді та Причастя. Оскільки це період Різдвяного посту, святкування має бути стриманим і зосередженим на внутрішній праці.
–Як зробити цей день справді духовним, навіть якщо немає можливості бути в храмі?
–Це справді глибоке й важливе питання. Храм – не лише будівля. Це місце зустрічі з Богом, де звершується Таїнство Євхаристії. Пресвята Діва Марія жила в буквальному храмі, але ми покликані пам’ятати, що наше серце – теж храм, у якому прагне перебувати Дух Святий. Навіть якщо ми фізично далеко від церкви, ми можемо зробити цей день особливим: у тиші молитви, у читанні Святого Письма, у добрих справах. Введення – то запрошення впустити Бога в своє життя, як Марія увійшла до храму, щоб віддати себе Йому повністю.
–Що означає «Введення» у наше життя?
–Постійна молитва. Не екстрена допомога, а дихання душі. Нехай вона стане частиною нашого щоденного ритму. Читання Святого Письма. Вводити у свій розум і серце Божественне Слово – значить дозволити Богові промовляти до нас щодня. Добрі справи та милосердя. Віра без діла – мертва. Особливо зараз, у час війни, допомога ближнім – найвищий вияв любові. Регулярне Причастя. Як Марія перебувала в храмі, живлячись благодаттю, так і ми покликані живитися Тілом і Кров’ю Христа, щоб бути сильними в духовній боротьбі. Молитва за наших захисників. Вони не завжди можуть бути в храмі, але несуть його у своїх серцях. Їхнє служіння — це теж велика посвята, глибоко духовна і жертовна.
–Отче Андрію, Ви як благочинний Тальнівської громади, що вже робите й що плануєте робити для того, щоб храми ПЦУ були відкритими, доступними і справді ставали тим місцем, куди хочеться ввійти?
–Наші храми Православної Церкви України завжди відкриті. Ми прагнемо, щоб кожен, хто переступає їхній поріг, відчував себе вдома – у великій духовній родині. Для цього ми працюємо в кількох напрямках. Просвітницька робота. Постійно пояснюємо сенс богослужінь і Таїнств, допомагаючи людям глибше розуміти віру та жити нею щодня. Волонтерство. Церква не замикається в стінах. Ми активно допомагаємо Збройним силам України й внутрішньо переміщеним особам. Це євангельське служіння робить нашу громаду живою, дієвою і привабливою. Служіння рідною мовою. Богослужіння українською мовою робить Слово Боже зрозумілим, близьким і глибоко особистим. Підтримка молоді. Ми намагаємося залучати молодих людей, показуючи, що бути з Богом – не лише традиція, а й сучасний, відповідальний і натхненний вибір.
Наше головне завдання – свідчити про Христа. І свято Введення в храм Пресвятої Богородиці є чудовим нагадуванням: як маленьку Діву ввели в храм для підготовки до великої місії, так і ми покликані щодня вводити своє життя у служіння Богові та Україні.
–Щиро дякуємо, отче Андрію, за Вашу відкритість, мудрість і служіння. Нехай світло Введення, про яке Ви так натхненно говорите, справді веде кожного з нас до глибшої віри, любові та єдності.
–Спаси Господи! Бажаю всім вірянам Тальнівщини та всієї України, щоб світло Введення завжди освітлювало їхній життєвий шлях і зміцнювало у вірі.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
