Воїн з Тальнівщини захищає Україну з початку великої війни
Шлях до Перемоги завжди важкий та тернистий, бо на ньому в кровопролитному герці сплітаються звитяги й невдачі. Й осилить ту путь лише той, хто після кожного неуспіху робить висновок, підіймається й іде далі. Свобода не дарується, за нею щосекунди, ризикуючи здоров’ям і життям, борються наші Герої – Цвіт Нації. З Україною в серці після важких поранень і полону повертаються на фронт, під обстрілами рятують побратимів, звільняють кожен клаптик рідної землі.
Коли почалася Революція Гідності, молодший сержант Сергій Дунаєнко, житель села Павлівка Перша, що на Тальнівщині, навчався на першому курсі Тальянківського агротехнічного коледжу, здобуваючи професію механіка. Тоді юнак ще не усвідомлював, що протистояння суспільства проти тодішньої влади переросте в справжню боротьбу за націю з російськими окупантами.
Чоловік у бригаді десантно-штурмових військ з липня 2022 року. Незважаючи на те, що раніше не планував пов’язувати своє життя з військом, обставини склалися так, що на три роки підписав контракт зі Збройними Силами України. Батьки спершу не розуміли його вибору, адже став першим професійним військовим у родині. Однак згодом, побачивши, з яким захопленням розповідав про свою службу, прийняли його вибір і постійно підтримували.
Коли закінчився контракт, Сергій Дунаєнко влаштувався на роботу в Департамент патрульної поліції в Черкаській області. У січні 2022 року в складі зведеного загону працівників поліції Черкащини Сергій Дунаєнко поїхав у відрядження в Маріуполь, де виконував свої службові обов’язки. Там чоловіка застала повномасштабна війна. Бачив, як рашисти з усіх видів зброї руйнували місто, знущаючись із його захисників та цивільного населення. У травні в поліцейських з Черкащини закінчилося відрядження. Прибувши до місця постійної служби, вони приступили до виконання своїх службових обов’язків.
Сергієві Дунаєнкові не довелося пережити жахів блокади Маріуполя, але він бачив, яке горе несуть в Україну загарбники, тож вирішив добровольцем стати на її захист. «Хочу захищати дітей, щоб вони не знали, що таке війна», – сказав рідним. Тож 11 липня 2022 року він уже був у своїй бригаді ДШВ, яка воює на Донеччині. Каже родині, що коли щоденно стоїш на рубежі, то служба стає звичайною, буденною справою. За його словами, хороше на війні забувається швидко. А от смерть побратимів у пам’яті закарбовується навічно. «Ми в такій ситуації, що вибору немає – лише боротьба, лише Перемога», – стверджує Воїн.
За бездоганну службу Сергій Дунаєнко у 2023 році удостоєний трьох військових нагород: відзнакою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За звитягу», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Молодший сержант упевнений, що зараз оборонцям потрібно, щоб українці знову так само об’єднались, як і в перші пів року війни. Інна Собран, його мама, додає:
«Є речі, які ворогам не здолати ніколи! Це наша єдність і взаємна підтримка. Крок за кроком кожен з нас несе свою частинку до вівтаря спільної Перемоги. Разом ми все витримаємо, все здолаємо, бо ми на своїй землі!»
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА