Волонтерки з села на Тальнівщині розпочали виготовляти маскувальні шапки на військові шоломи

У сучасних умовах війни, безпека та захист воїнів стає завданням, якому приділяється особлива увага. У Мошурові на Тальнівщині відомі волонтерки «павучки» розпочали виготовляти маскувальні шапки на військові шоломи для наших Збройних Сил України. В цьому благородному ділі беруть участь активні жительки села. Їхня робота важлива, оскільки маскування, яке вони виготовляють не лише наддасть нашим військовим додатковий рівень захисту, а й дозволить їм ефективно й безпечно пересуватися на полі бою. Кураторка павучків – Катерина Павлюк, розповіла нашим журналістам про те, як вони розпочали створювати маскування на шоломи.

– Коли ми плетемо сітки, у нас частенько залишаються клаптики тканини. Зайшовши в інтернет, побачила у розділі в’язаних речей для ЗСУ – маскувальні шапочки. Тож вирішили створювати ще й такі речі. До цієї нової справи долучилися всі мої колеги-волонтерки. Першочергово жінки в’яжуть основу, яку потім потрібно обв’язувати стрічками з тканини. Методика виготовлення така сама, як для сітки, – розповіла Катерина Василівна.

Волонтерки вибирають якісні матеріали, які забезпечують комфорт та захист військових в будь-яких умовах. Зокрема використовують спанборд (агроволокно) на 60-70 пікселів щільності. Волонтерки не лише роблять корисну справу для захисників, але й об’єднують місцевих жителів, роблячи це важливе завдання спільною мотивацією.

– Вже шість маскувальних шапок поїхало на фронт до захисників. Щоб зв’язати основу для шапки, потрібно попрацювати добу. Цим займаються наші невтомні Ірина Миколаївна та Галина Шелест. Вже потім ми обплітаємо заготовки клаптиками тканини. Також долучилися й 85-річні пані – Наталія Бескиш та Ніна Дигалюк й інші постійні волонтерки – Антоніна Караюз та Валентина Матухина. Вони займаються заключною роботу із виготовлення маскувальних шапок. До кінця цього тижня, виготовимо ще 5-6 маскувальних головних уборів. Також, іноді я виготовляю з бісеру нашим військовим патріотичні брелоки та сувеніри, які слугують для них оберегами. Коли навідуюсь до наших поважних волонтерок, можу сказати з впевненістю, що 85 років це не кінець життя, а саме час жити. Вони вправно нарізають смужки, читають вірші та співають пісні, розповідають історії зі свого дитинства. Про те життя, якого ми не бачили. З ними завжди весело, затишно та приємно працювати. Захоплююся їхнім ентузіазмом та жагою до життя. Вони є прикладом того: « Хто хоче допомогти нашим захисникам, той знайде вихід як. А хто не хоче допомогти, той шукає відмовки». Приємно, що є в нашому селі такі щирі та добрі люди. Тому бажаю всім хто долучився до цієї роботи, всіх благ та Мирного неба. Бо разом, ми сила, – поділилася одна з «павучків» Лілія Поправка.

Це свідчення того, що спільна робота та взаємна допомога можуть стати важливим елементом підтримки та розвитку нашого суспільства.

Аріана НЕСТЕРЕНКО

Читайте також: Мав за честь представляти Україну: Ігор Новицький про свою участь у Глобальному форумі продовольства та сільського господарства