Вісті Черкащини Військовий з Тальнівщини похрестив сина у день народження своєї бригади
Для військовослужбовця Володимира Анатолійовича Буренка з Папужинців Тальнівської громади 30 липня 2024 року є пам`ятним. 30 бригада, в якій воював за свободу і територіальну цілісність України, відзначила своє 20-річчя. Цього дня у Петропавлівському храмі ПЦУ відбулося незвичайне урочисте таїнство хрещення однорічного сина Богдана.
– Як справжні християни ми вирішили охрестити сина, щоб передавати традиції батьків. Якийсь час у мене закрадались сумніви щодо існування Бога. Коли був тяжко поранений та чудом вижив, відчув, що помилявся. Дякую Господу за спасіння. Хочу, щоб Богданчика оберігав Бог та Ангели Небесні, – говорить про значимість цього свята у їхній родині Володимир Буренок.
Хрещеними батьками Богданчика стали військові побратими: Іван Юрійович Павленко з Житомирщини, командир роти 30-ї окремої механізованої бригади, в якій воював Володимир Буренок, та Сергій Ігорович Стеценко – товариш з Веселого Кута, з яким захищав Україну у різних бригадах. Особливо спокійним Богдан почувався на руках у дідуся Анатолія Івановича Буренка. Як розповідає син, його батько – це добра, позитивна, щира людина. Любить свого онука без міри, катає на машині, тракторі.
Обряд здійснив настоятель Петропавлівського храму протоієрей Андрій Гаргат. У кінці родинного свята привітав присутніх з незабутньою та значимою подією у їх житті, бо дитя здобуває Ангела-охоронця.
–У таїнстві хрещення людина народжується для духовного життя. Через хрещення діє незрима рятівна сила Божа – благодать. Хай росте дитя Богові на славу, вам – на радість. Нехай Господь посилає Ангела-охоронця, допомагає, укріпляє, щоб росло з Богом у мирі, любові, злагоді, достатку многії і благії літа, – побажав протоієрей Андрій Гаргат на завершення Таїнства та проспівав «Многая літа».
Володимир Буренок дякує отцю Андрію за волонтерство, ту неоціненну допомогу воїнам на передовій: автомобілі, тепловізори, глушники до автоматів, дрон Мавік, обмундирування, маскувальні сітки, продукти. Знайомство отця з воїном відбулося з перших днів війни у Тальнівській теробороні, на фронті не зустрічалися, бо Володимир був на першій лінії. Зараз підтримують тісні стосунки. Воїн вдячний за всі його добрі справи, за поради, які надає.
Молодій сімейній парі Володимиру та Анастасії Буренкам побажаємо родинного тепла, душевного спокою, гармонії, сімейного щастя, здійснення мрій під мирним небом України. Нехай їх синочок Богданчик росте на радість батькам, рідним, близьким та на втіху собі. Божої опіки тобі, малятко!
Марія БІРЧЕНКО
