Вісті Черкащини Відданий Україні до останнього подиху: Тальнівщина попрощалася з Героєм, який загинув на Донеччині
Тальнівська громада в жалобі. Сьогодні провели в останню дорогу нашого земляка Володимира Яблонського, якому віднині і назавжди 44 роки.
Володимир Васильович Яблонський народився 18 травня 1980 року в селищі Олевськ, Житомирської області. У 1991 році разом з батьками – Оленою Олексіївною та Василем Володимировичем Копил (на жаль, нині покійними), переїхав до міста Тальне у зв’язку з аварією на ЧАЕС. Після закінчення Тальнівської ЗОШ №2 навчався на кухаря в професійно-технічному училищі смт (селища міського типу) Буки.
З 2003 року Володимир працював за спеціальністю в різних підприємствах України, де здобув цінний досвід та професійні навички. У 2018 році він був прийнятий на роботу кухарем в Тальнівський територіальний центр соціального обслуговування, де продовжував радувати людей своїми кулінарними здібностями.
Володимир Васильович був людиною, яка не залишалася осторонь, коли Батьківщина покликала захищати від російської агресії. Його звичайне, мирне життя поступилося місцем великому обов’язку – обов’язку чоловіка, громадянина, воїна. Коли ворог прийшов на нашу землю, наш земляк не роздумував. Ще у березні 2022 року він став до лав захисників України, щоб боронити нас із вами, нашу свободу, наші родини.
Був умілим, сміливим, умотивованим бійцем… Зарекомендував себе надійним бойовим побратимом, відрізнявся сміливістю, стійкістю характеру, силою духу. До останнього подиху наш ВОЇН вірив у Перемогу та у свою Батьківщину.
Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, під час виконання бойового завдання на території Донецької області, 7 грудня 2024 року, – старший солдат, оператор 2 відділення ПТРК роти вогневої підтримки, новітній Герой, Володимир Васильович Яблонський загинув…
Він мав би повернутись до рідної домівки з перемогою, повернутись до дружини Людмили Миколаївни Каратнюк, з якою проживав у цивільному шлюбі, доньок Вероніки Володимирівни Яблонської та Вікторії Каратнюк, до сестри – Інни Василівни Ткачук… Попереду мало бути ціле життя…
Важко усвідомити, що Володимира більше немає серед нас. Це болюча, непоправна втрата для багатьох – друзів, побратимів, нашої громади, України, але найбільше – для його родини. Його любов і підтримка були джерелом натхнення для багатьох. Висловлюємо глибокі співчуття сім’ї, друзям, побратимам загиблого Героя, розділяємо ваше горе та сумуємо разом з вами.
Нехай пам’ять про нашого Героя житиме вічно у серцях тих, кого він захищав, і надихатиме нас працювати заради того, щоб його жертва не була марною. Ми схиляємося перед його подвигом і віримо, що настане той день, коли мирне небо буде найкращою шаною кожному воїну, який віддав своє життя за Україну.
Світла пам’ять і слава Воїну Світла!
Пресслужба Тальнівської МТГ
