Вчителька з Тального ще з дитинства знала, що навчатиме історії

Цьогоріч 3 жовтня вітаємо всіх працівників освіти Тальнівщини із професійним святом – Днем вчителя. У цей день, традиційно, дякуємо вчителям за ту вагому та кропітку працю, яку Ви вкладаєте у розвиток та обізнаність дітей. Бажаємо Вам завжди залишатися такими ж незламними та терплячими. Вірити у світле майбутнє, постійно знаходити порозуміння та успішно співпрацювати із дітьми та батьками. Також, що не менш важливо для кожного вчителя, щоб діти із задоволенням та цікавістю бігли на Ваші уроки. А у Вас, натомість, щоб завжди залишалися в запасі ті, такі необхідні нині, мотиваційні переконання і пояснення, що навчатися – це корисно та необхідно.
З нагоди цього свята ми поспілкувалися із вчителькою Ганною Дмитрівною Михайловою, яка уже 10 років навчає дітей історії у Тальнівському НВК. Запитали, чому вона обрала цю професію, з якими труднощами нині стикається. Та ще раз переконалися, що роль вчителя дуже важлива у формуванні свідомості дитини.
Ганна Дмитрівна ще з дитинства знала, що буде вчителькою. Недаремно ж, як розповідає нам, практикувалася вчителювати на своїх однолітках та менших від неї.
– Із шкільних років для мене вчитель – це був зразок, еталон, який давав знання. Це та людина, на яку варто було рівнятися. Тому проблеми із вибором професії у мене не було. І в 10-тому класі саме завдяки своїй вчительці історії я зрозуміла, що це мій напрям. Адже вона дуже цікаво викладала, у нас жоден урок не був схожий на попередній, – розповідає Михайлова.
Ганна Дмитрівна дуже активна та ініціативна. Неодноразово брала участь у фаховому конкурсі педагогічної майстерності «Учитель року». Першого разу отримала друге місце в районі, а за другої спроби ввійшла у трійку кращих вчителів області. Також Михайлова заохочує своїх учнів до участі в конкурсах. Тож і тут мають певні досягнення. З останніх, найбільш популярних та результативних, є участь у конкурсі Малої академії наук – 2 третіх місця в області отримали діти за свої дослідницькі роботи. Також її учениця Дар’я Михайлова зайняла 3 місце у Всеукраїнському конкурсі наукових есе, за що отримуватиме стипендію від Тальнівської міської ради.

Як переконує наша співрозмовниця, завжди намагається мотивувати дітей до вивчення історії, до активної участі в різних конкурсах.
Виявляється – це дуже складний процес, але якщо учні бачать певний результат, тоді мають більше бажання і стимул. Ганна Дмитрівна наголошує, що важливим моментом у цьому процесі є не пропустити ймовірне розчарування дитини у своїх силах, а потім, як наслідок, взагалі небажання навчатися. Тому за цим варто слідкувати, і раптом в учнів щось не виходитиме, то обов’язково підтримувати і переконувати, що іншим разом все ж таки вийде.
– Завжди намагаюся вдосконалювати свою педагогічну та методичну майстерність. Опановую сучасні форми, методи та прийоми навчання, оскільки цього вимагає час. І ми, вчителі, як агенти змін, прагнемо рухатися вперед, щоб постійно зацікавлювати сучасних дітей до навчання їхніми ж вподобаннями. Нині діти «цифрові», тому тримати їхню увагу на уроці дуже складно. Коли я ще навчалася в школі, то на уроці було вдосталь вчителя і підручника, а зараз цього замало. Тому я застосовую різні онлайн-сервіси для того, щоб вмотивувати дітей. Інколи на уроках працюємо із смартфонами: виконуємо онлайн-тести, можемо шукати історичні «фейки», переглядаємо інформаційне відео, а потім разом його аналізуємо, – каже вчителька.
Взагалі Ганна Дмитрівна наголошує, що у тепер, коли відкритий доступ до великої кількості інформації, коли в Україні війна та постійно тривають інформаційні війни, за допомого уроків історії формується свідомість дитини. Адже саме тут учні дізнаються всі історичні факти та аналізують їх. Наприклад, чому це в Росії відкрили пам’ятник Володимиру Великому як князю Московщини, якщо це був князь Київської Русі, і взагалі, хто такі росіяни, а хто такі русичі і так далі. Це дуже важливі моменти, адже саме у 5-6 класі формується свідомість дитини і їй потрібно обов’язково знати передісторію свого роду.
Також Михайлова навчає дітей завжди перевіряти знайдену інформацію хоча б за двома джерелами, щоб впевнитися у її достовірності і не ввести в оману спочатку себе, а потім інших.

Ольга МОСКАЛЕНКО