Вчителька з Тального про свій 47-річний досвід викладання фізики

Доля подарувала мені щастя зустріти на життєвому шляху багатьох розумних, добрих і талановитих людей. Особливе місце серед них посідає моя колега, учителька вищої категорії Тальнівської ЗОШ №2 Людмила Сліпченко. Після закінчення педагогічного вишу вона ось уже 47 років викладає фізику, трохи менше – астрономію. Більше 25 років Людмила Володимирівна – керівник професійної спільноти вчителів фізики Тальнівського району, а тепер громади. Як класний керівник, підтримує відкритий та позитивний діалог з батьками учнів. Живе інтересами своїх вихованців, знає їхні проблеми, прагне посильно допомогти у їх вирішенні. Не раз приходили школярі до своєї наставниці за мудрою порадою. Проте, як відомо, не всі чинять так, як хотілося б учителеві. Але таке життя. Ми зустрілися з Людмилою Сліпченко у фізичному кабінеті Тальнівської ЗОШ №2. У цілому наша бесіда стосувалася її професійної діяльності.

Людмило Володимирівно, професію вчителя складно назвати модною або добре оплачуваною. Чому вирішили її обрати?

Ще в дитинстві я полюбляла гратися в школу й виставляти оцінки. Фізика й математика давалися мені легко, на уроках особливо подобалося розв’язувати задачі. Педагог – це скоріше покликання, а не професія. Учительський шлях – це школа і діти. На той час, коли обирала його, професія вчителя була престижною й високооплачуваною.

Якими були перші дні роботи в школі?

Відверто кажучи, це було не зовсім не так, що я собі уявляла. Моя вчительська дорога розпочалася з Тальнівської восьмирічної школи №2. Колеги були значно старші за мене, а учні – не набагато молодші. У фізичному кабінеті бракувало елементарних приладів. Однак усе це компенсувалося доброзичливістю учителів та школярів.

Кажуть, що фізика – це життя. Чи згодні Ви з цією тезою?

Згодна на всі 100%. Людина в наш час навряд чи змогла б прожити без фізики, адже саме вона пояснює більшість явищ, що відбуваються в нашому житті. Завдяки фізиці є стільки прекрасних винаходів, які допомагають нам жити краще. Без перебільшення можна сказати, що все людство сподівається на фізику в розв’язанні глобальних проблем: у створенні нових екологічно чистих джерел енергії, у збереженні навколишнього середовища, у роботизації важких і небезпечних технологічних процесів, у контролі і покращені кліматичних умов на Землі. Повірте, цей список нескінченний.

Людмило Володимирівно, які основні принципи використовуєте під час роботи з учнями?

Для мене дуже важливим є принцип дитиноцентризму. Я вірю в силу індивідуального підходу до кожного учня. Завжди готова надати додаткову підтримку й створити сприятливу атмосферу для вивчення моїх предметів. Справедливе оцінювання вважаю дуже важливим в роботі вчителя. На уроках фізики задаю учням компетентнісні завдання, розв’язання яких дасть можливість у майбутньому використовувати їх у житті.

Як учителю, який працює в погано обладнаному класі, забезпечити дітей тими самими знаннями і досвідом, які винесуть їхні ровесники з престижних і добре укомплектованих шкіл?

Таким учителям раджу використовувати на уроках відеоматеріали з платформи «Ютуб», віртуальні лабораторії та уроки зі «Всеукраїнської школи онлайн». Варто зазначити, що фізкабінет нашої школи в більшій мірі забезпечений усіма необхідними приладами для лабораторних робіт та фізичного експерименту. Отже, якщо дитина прагне знань, то за нинішнього розвитку технологій буде навчатися в будь-яких умовах.

Людмило Володимирівно, які методи Ви використовуєте, щоб залучити до освітнього процесу кожного учня?

Серед наявних методів навчання особливо виділяю наступні: наочні, практичні, пошуковий, дослідницький, метод контролю, інтегровані методи, інтерактивні методи, а також метод мотивації. Для підвищення зацікавленості учнів у вивченні фізики та астрономії проводжу різноманітні тематичні заходи, конкурси, інтеграцію з іншими предметами. Організовую наукові екскурсії та зустрічі з провідними ученими. Ми відвідали головну астрономічну обсерваторію НАН України, Київський планетарій, Музей популярної науки і техніки «Експериментаріум». Наукові співробітники Київського національного університету імені Тараса Шевченка на кафедрі оптики ознайомили обдарованих дітей з дослідницькою роботою. Під час дистанційного навчання проводила віртуальні екскурсії. Це сприяє підвищенню їхньої самооцінки та зацікавленості в навчальному процесі.

Людмило Володимирівно, чи був випадок у педагогічному житті, який Вам найбільше запам’ятався?

Їх було чимало. Але найбільше мені запам’ятався момент, який трапився під час проведення мною одного з тижнів фізики. Один з моїх учнів, старшокласник, показав фізичний експеримент учням НУШ: поставив банку з рідиною на ребро, і вона не втратила рівноваги. Одиниці у світі мають такі здібності, тому мене це вразило. Я навіть пройнялася гордістю за нього.

Щоб Ви порадили колегам?

Мати велике терпіння й силу волі. Відвідуючи професійні семінари та конференції на освітніх платформах «Всеосвіта», «На урок» та інших, усе життя займатися самоосвітою. Використання ШІ на уроках фізики допоможе покращити якість навчання та зробити його більш ефективним та доступним для кожного учня. Я невпинно стежу за інноваціями й допомагаю учням розкривати свій потенціал у світі фізики та астрономії. Це допомагає мені досягти високих результатів у моєму професійному житті.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: «Це обладнання поліпшить якість медичних послуг»: Ігор Новицький передав лікарні гумдопомогу