Важка втрата для Тальнівської громади: відійшов у вічність захисник України

Сьогодні жителів громади знову зібрала важка звістка. Ми попрощалися з ще одним нашим воїном – Анатолієм Миколайовичем Шалуновим. Його серце назавжди зупинилося після тяжкого поранення. Він мав би жити… Але тепер назавжди обраний служити небу. Шалунов Анатолій Миколайович народився 10 травня 1975 року в селищі Левада Тальнівського району Черкаської області в родині звичайних сільських працівників, які виховали трьох дітей – Анатолія, Олександра та Тетяну. Змалечку він був працьовитим, сумлінним, вмів захистити себе і своїх рідних. Закінчивши 8 клас Білашківської школи, вступив до Ватутінського ПТУ, де здобув спеціальність електрика та тракториста. Розпочав трудову діяльність у Тальному електриком, тривалий час працював у ВАТ «Промінь». У 1994 році, у 19 років, створив сім’ю з Побережник Любов’ю Герасимівною. Разом вони народили та виховали двох синів – Руслана та Віталія. Анатолій був дуже відповідальним і хорошим чоловіком, надійною опорою для своїх синів та дружини. Багато років Анатолій працював за кордоном – у Польщі та Фінляндії на сезонних роботах. Його вмілі руки були здатні на справжні дива, він ремонтував оселі, допомагав односельцям, завжди готовий підставити плече. Його щирість, працьовитість та веселий характер назавжди залишитися в пам’яті тих, хто його знав. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Анатолій не міг стояти осторонь. 17 лютого 2023 року він став на захист України, пройшов підготовку у с. Богодухівка Чорнобаївського району у складі військової частини А4851. Далі служив на Бахмутському напрямку в складі 404 стрілецького батальйону «Черкаси» на посаді гранатометника. 17 серпня 2023 року Анатолій отримав тяжке поранення.

Він довго лікувався в Харкові та Житомирській області, але, на жаль, здоров’я стрімко погіршувалося. Після переведення до роти охорони Третього відділу Звенигородського РТЦК 12 вересня 2024 року був звільнений за станом здоров’я. Не зважаючи на це, він залишився сильним і підтримував родину, допомагав батькам, особливо хворому батькові. І ось страшна звістка накрила селище Леваду і Білашки – 8 лютого 2025 року Анатолія Миколайовича не стало. Гострий інсульт обірвав його життя. Йому було лише 49 років… Висловлюємо щирі співчуття родині нашого героя. Ольга Анатоліївна та Микола Володимирович втратили сина, Любов Герасимівна – коханого чоловіка, Руслан та Віталій – найкращого батька, Тетяна Миколаївна та Олександр Миколайович – брата. Ми розуміємо, що жодні слова не зменшать ваш біль, не загоять рани в серцях. Але ми все пам’ятатимемо, якою ціною здобувається наше сьогодення. Герої не вмирають. Вони залишаються з нами у кожному подиху, у серці, у кожному дні, які вони подарували нам своїм подвигом. Їхня пам’ять – це наш обов’язок, це наша вдячність за все, що вони зробили. Спочивай з миром, наш Герою.Нехай небеса стануть твоїм новим домом. Твоє ім’я назавжди залишилося в історії Тальнівщини. Слава Україні! Героям слава! Поховали Героя на кладовищі в с. Білашки.
Пресслужба Тальнівської МТГ

Читайте також: З Тальнівщини на передову: Всеукраїнська Аграрна Рада передала ще 10 авто для ЗСУ

Читайте нас також в Telegram!

10.02.2025 11:10
Переглядів: 6625
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.