«Ваше місто – як другий дім»: чому відомий український співак обіцяє повернутися на Тальнівщину ще раз
Дмитро Волканов – людина, яка не чекає змін, а створює їх тут і зараз. Саме таким він видався мені під час нашої розмови – рішучим, щирим і сповненим енергії для нових звершень. 16 січня він вдруге повернувся до нашого міста в рамках концертного туру. Ще під час першого візиту до Тального, артист відзначив особливу атмосферу, яка, за його словами, закарбувалася у пам’яті. «Ви знаєте, я настільки запам’ятав ваше місто, що сьогодні, коли ми заїжджали, я навіть виключив навігатор. Абсолютно пам’ятав, як доїхати до будинку культури», – поділився співак. Тоді глядачі зустріли його з теплом, а організатори зробили все, аби візит залишив приємні спогади: «Нас прийняли в кафешці, нагодували. У будинку культури всі були дуже привітні».
Цього разу зал був переповнений – не лишилося жодного вільного місця. «Відчуваєш, ніби додому повернувся. Обличчя ті ж самі, і така атмосфера, що зігріває душу. У мене залишаються спогади з кожного міста, але ваше запам’яталося дуже добре», – зізнався він, натякаючи, що саме така любов глядачів мотивує його повертатися.
Бердянськ, рідне місто артиста, нині перебуває в окупації, що, безперечно, впливає на його особисте життя. «Моя творчість спрямована на те, щоб дарувати людям гарний настрій, тому на концертах я намагаюся залишатися позитивним», – зазначив він. Однак спілкування з бабусями, які досі там, приносить змішані емоції. «Кожна розмова, кожна фотографія Бердянська торкається серця. Дай Боже, щоб я зміг побачити їх знову. Попри все, я намагаюся триматися на позитиві й вірю, що все буде добре», – сказав він, сповнений надії.
Одна з найбільш щемливих композицій у репертуарі – пісня “Мама”. Вона народилася під час невідомості про долю матері співака на початку війни. «Ця пісня торкається сердець людей різних поколінь. Адже мама є у кожного – вона дала нам життя. На жаль, у когось її вже немає, і такі спогади викликають сльози: сльози радості, якщо мама поруч, і сльози суму, якщо її вже немає. Ця пісня багатогранна, вона пронизана щирістю, адже я сам пережив важкий період на початку війни, коли не знав, де знаходиться моя мама. Тому я дуже люблю цю композицію, і глядачі її теж люблять. Уявіть, зал на 700 людей, і всі плачуть, слухаючи цю пісню. Це дуже тішить», – поділився артист.
Він також згадав ще одну композицію, “Пиши мені”, яка пов’язана з подібними переживаннями. А невдовзі відбудеться прем’єра нової пісні “Сумна і п’яна”, написаної на основі історії близької подруги, що завершила непрості стосунки. «Ми приїхали до неї, а вона сидить сумна й п’яна. Ось так і з’явилася ідея для пісні», – поділився усміхаючись, Дмитро.
Свою музичну кар’єру Волканов розпочав у 17 років завдяки шоу «Іксфактор». «На той момент я був ще дуже юною дитиною, яка лише мріяла про сцену. Сьогодні ж ми дали майже 300 концертів за минулий рік, – розповів Дмитро, зазначивши, що головне – залишатися вдячним глядачам. – Ти артист тільки завдяки тим, хто сидить у залі. Якщо це пам’ятаєш, все буде добре. Зараз мені хочеться виключно працювати, робити так, щоб люди посміхалися. Я завжди нагадую собі, що ти відомий виконавець тільки завдяки глядачам, які купують квитки й приходять на концерти. Це золоте правило для кожного артиста. Якщо ти починаєш думати, що все це лише твоя заслуга, то кар’єра дуже швидко закінчиться. Тому все – для людей, все – для гарного настрою».
Співпраця з Андрієм Данилком стала для Дмитра Волканова одним із найважливіших етапів у його кар’єрі. Саме робота в колективі Вєрки Сердючки сформувала його як артиста та подарувала безцінний досвід, який він називає справжньою «школою життя». «Знаєте, це як алегорія зі школою, – розмірковує Дмитро. – Коли дитина приходить у перший клас, вона ще не вміє писати й читати. Але закінчуючи школу, у 11 класі, це вже зовсім інша людина – доросла, досвідчена, готова до майбутнього. Так само й у моєму випадку. Я прийшов у колектив абсолютно недосвідченою дитиною, яка лише пробувала себе на сцені, десь співала, десь щось робила. Але коли я пішов звідти, я вже був упевненим у собі, у своїх діях, думках і навіть у написанні пісень. Цей досвід неможливо купити за жодні гроші. Чотири роки в колективі Сердючки дали мені таку базу, яку не отримає жоден студент. Я дуже тішуся, що мав можливість працювати з такими професіоналами й навчитися у них. Це дійсно школа життя». Дмитро зізнається, що робота з Андрієм Данилком не лише допомогла йому розкрити свій творчий потенціал, а й навчила відповідальності, дисципліни та вмінню працювати в команді. Цей період назавжди залишився важливою сторінкою в його кар’єрі.
«Бажаю жителям Тальнівщини Перемоги, звичайно, – сказав Дмитро Волканов. – Сьогодні, до речі, збирався до вас під вибухи. Я навіть записав відео на телефон. Ось, уявіть, прокидаєшся від таких звуків… І це все буквально за моїм вікном. На жаль, зараз під такі реалії доводиться жити. Єдине, чого хочу побажати нам усім, – це мирного неба над головою і гарного настрою. А гарний настрій, я впевнений, можна знайти на концертах. Я обов’язково приїду до вас ще раз!».
Директор Тальнівського центру культурних послуг ТМР, Володимир Таран, поділився враженнями від виступу артиста: «Ми завжди раді приймати Дмитра Волканова на нашій сцені. Його концерти – це не просто музика, це потужний заряд позитиву, тепла і віри в краще. Люди виходять із залу натхненними, і це найдорожче для нас як організаторів». Додав, що дуже радий, коли зараз артисти в рамках концертного туру самостійно телефонують і пропонують приїхати до нас у Тальне. Приємніше вдвічі, коли повертаються вдруге.
Вечір завершився на емоційній ноті. Зала довго аплодувала стоячи, ніби бажаючи продовжити це свято душі. Дмитро Волканов обіцяв повернутися, і глядачі Тальнівщини точно чекатимуть його знову, аби наповнитися його енергетикою, щирістю та незламною вірою в Перемогу!
Аріана НЕСТЕРЕНКО