Ваша думка

Грудень розпочав відлік днів, що відділяють нас від новорічних та різдвяних свят, а отже – і від довгожданого відпочинку, зимових розваг, спілкування у колі рідних людей, друзів та знайомих. До нас наближається новорічне диво, у яке, погодьтеся, ми й досі, як діти, віримо. Хороше рішення – домовитися заздалегідь про святкування чи організувати тематичні вечірки, зібратися з колегами на корпоративі. Отже, над питанням опитування довго не гадали:

«Ви брали участь у корпоративі? Пригадайте, як це було?»

-У корпоративі участь брав. Їздили у Соколівочку. Переодягалися у костюми, у які хотіли. Самі для себе конкурси придумували і проводили. Весело було. Це круто, зближує колектив. Люди можуть випити і розслабитися. Віталій, м. Тальне

-Про те, що збираємося на корпоратив, толком зразу ніхто й не знав. Прийшов на роботу, а після обіду сказали. Руки встиг помити – і гайда. Погуляли ми тоді гарно, конкурси проводили, розважалися. Добре, що у п’ятницю діло було, то два вихідних мали, щоб отямитися. Олександр, м. Тальне

-Колись моя колега влаштувала тематичну передноворічну вечірку. Нас мало в колективі працює. Домовилися, що всі прийдемо у японському вбранні. Цікаво було, кожен собі макіяж придумував, потім фотографувалися на згадку з шикарними віялами. І відпочили, і до культури Японії дотичними стали. І грошей небагато пішло, бо костюми придумували хто з чого. Хіба що на застілля по 200 грн. скинулися. Тетяна, м. Тальне

-Був період, коли я працював у одній фармкомпанії, нас зібрали на корпоратив, а називався він по-модньому «тімбілдінг». У перекладі це означає, що нас зібрали познайомити між собою і організувати командну роботу. А звелося все до того, що ми «нажерлися, як свині». Закінчився тімбілдінг у басейні водними розвагами. А на ранок ми всі роз’їжджалися по домах. Всі були з похмілля та почувалися якось незручно. Петро, с. Мошурів

-Раніше у нас були корпоративи, називали їх «вогниками». Так на Новий рік ми збиралися усім колективом. Прикрашали ялинку, накривали столи, потім співали у карооке, танцювали. Одягалися звичайно по-святковому, але без пафосу. Усе було по-простому. Видно, час такий був. Ольга, с. Легедзине

-Існують різні причини, які можуть підштовхнути менеджера до організації вечірки в компанії: це досягнення якогось важливого результату фірми, наближення великого загального свята як Різдво, Новий рік тощо. Інколи корпоративи організовують, коли наймають на роботу нових менеджерів чи інших співробітників.

-Перше, що треба врахувати – це те, що запрошення має бути адресовано всім членам коллективу. Заходи такого типу проводяться або в межах фірми чи компаніі (в цілях економіі), де не потрібно ніякого спеціального вбрання, або в спеціально винайнятому закладі, тут вже може бути вказана форма і стиль одягу. За звичай, в знак подяки на корпоративах керівництво готує кожному учаснику невеликий корпоративний подарунок (ручка, свічка, календар, брелок тощо), який співробітники можуть забрати додому на згадку про вечір, проведений разом. Тому відповідно щорічно в кінці року отримую перекидні календарі від компанії, в якій працюю, записники. Алла, с. Колодисте

-Корпоративи не відвідую принципово, як і зустрічі однокласників. Не бачу сенсу, щоб якийсь п’яний співробітник, вирішивши, що «після третьої» ми майже родичі, ліз до мене цілуватись або масажував мої ноги під столом. Це без мене! Колег, як-то кажуть, не обирають. Інша річ, зустріти свято в колі друзів. Там справді всі свої, обрані. Можна розслабитись і не думати, що завтра твоє фото гулятиме просторами Інтернету. Ольга, Єрки

-Я не лише відвідую корпоративи, але й організовую. Завжди планую щось цікаве. Останнього разу робив квест, де потрібно було знайти схованку з алкоголем. Правда, свято трохи затягнулось, колеги на мене трохи образились, зате наступного дня згадували всі пригоди, заливаючись сміхом. Корпоративи – це круто. Надзвичайно зближує колектив! Василь, Катеринопіль

-Ой, по-різному буває. Переважно я корпоративи відвідую. Останній, що запам’ятався, був на Водохреща. Хлопці тоді вирізали ополонку на одному віддаленому ставку в лісі й ми там купалися. Дехто голий. Потім боялись, щоб хтось не виставив фото в «Інстаграм». Наталя, Шостакове