Ваша думка - Вісті Черкащини

Ваша думка

Фото тематичне

Останнім часом у ЗМІ побільшало інформації про трансплантацію органів. Наприклад, у Черкасах провели вже 3-тю операцію з пересадки нирок, до того ж, успішно. В Україні проводять й інші, більш складні, хірургічні втручання: на теренах інтернету можна побачити відео, у якому чоловік з пересадженим серцем ділить про те, як змінилось його життя після операції. Тому ми вирішили поцікавитися, як люди ставляться до трансплантології, чи наважилися би дати згоду та стати донорами органів, наприклад, у випадку, коли шанси на виживання були б мізерними. Що нам відповіли, далі:

–І так, і сяк, знаєте, бо здоровими органами людини, яка, наприклад, помирає, можна спасти життя іншої людини, в принципі, а з другої сторони, дуже багато чую з деяких джерел, що відбувається торгівля цими органами, і є заміна органів – дають не ті, які потрібно. Цим людство ніколи не переймалося, в принципі: і жили, і вмирали. Чому так зараз різко постало це питання, я не знаю. Поки що офіційного утвердження церква не дає. А загалом, якщо зі сторони милосердя – так, чому б не спасти життя іншої людини? Але знаючи, що у нашій державі можуть на всьому заробляти, це може призвести до великої біди.

Протоієрей отець Михайло, настоятель Петропавлівського храму, м. Тальне

–Я «за» трансплантацію. Якщо я, наприклад, потрапив в аварію, і шанси вижити у мене мінімальні – виходить, мені ці органи вже, по суті, не треба, то що, залишити когось цього шансу на життя? Вважаю, що краще поділитися. Я взагалі «за» кремацію: все, що треба, забрали б, а решту просто спалили б і все. Я тільки «за».

Микола, водій, с. Майданецьке

–Я виступаю за трансплантацію органів. І те, що в Україні і в нас в області взяли напрямок на розвиток трансплантації, вважаю позитивним зрушенням. Це врятує життя багатьом пацієнтам. Адже пацієнт, який чекає донорського органу, що є його останнім шансом вижити, але не має грошей на операцію за кордоном, приречений на смерть. Відтепер у нього з’явиться більше шансів. Це, беззаперечно, вимагає державного врегулювання подібних операцій. Проте донорство – це правильно і цивілізовано.

Алла Столярчук, в. о. старшого фельдшера Тальнівської підстанції екстреної швидкої допомоги

–Ми тут велосипед не придумали, це робиться у всьому світі. Моє бачення позитивне. Тільки треба чітко все по законодавству робити, мають бути чітко прописані алгоритми дій. З такими випадками у моїй практиці доводилося зустрічатися: бувають пацієнти, що лежать в комі, на препаратах, що підтримують серце, легені, ми з досвіду знаємо, що пацієнт летальний. Звичайно, якщо родичі дають згоду, то пересадку органів робити можна і треба.

Микола Цвик, завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Тальнівської багатопрофільної лікарні

– 1 січня 2019 року було введено в дію новий Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» та одночасно визнано таким, що втратив чинності Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині». Цей закон гарно і широко прописаний. Однак ще є декілька невирішених питань, одне з них: «Чи всі можуть бути живими донорами?». На це питання закон відповідає так: «живим донором може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа» (ст.14 Закону). Заборонено вилучати анатомічні матеріали у живих осіб, які утримуються у місцях відбування покарань; іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні; страждають на тяжкі психічні розлади; мають захворювання, що можуть передатися реципієнту; надали раніше орган або частину органу для трансплантації; вагітним.

У процесі прийняття нового Закону було досить гострим питання презумпції згоди або незгоди. Презумпція згоди означає, що кожна особа, якщо за життя вона не написала відмову про заборону передачі своїх органів, може стати потенційним донором. Презумпція незгоди означає, якщо стан людини визнано як незворотна смерть, вилучатимуть органи для трансплантації тільки в разі надання згоди на посмертне донорство. В порівнянні, наприклад, з Росією, то такого немає – згоду давати не обов’язково. На мою думку, це не правильно, оскільки деякі недобросовісні лікарі можуть зловживати цим і незаконно торгувати чужими органами.

А взагалі, трансплантація дозволяє врятувати життя багатьох людей і відновити основні функції, коли ніяких інших ефективних альтернатив не існує. За десятки років трансплантація стала однією з успішних видів практики в нашому світі. Я думаю, це правильний і хороший закон.

Олександр Пилипенко, юрист, м. Тальне

–Трансплантації потребують і дорослі, і діти, прості звичайні люди, які живуть поруч із нами. Багато тих, кому необхідна операція з пересадкою органів, вмирають, так і не дочекавшись її. Однією з причин такої низької кількості операцій є негативне ставлення до трансплантацій. На жаль, для більшості українців пересадка органів асоціюється не зі спасінням життя, а з розповідями про викрадення людей та продаж органів. Тільки небагато знають, що це лише міфи, в більшості випадків. Я погоджуюся після своєї смерті віддати свої органи комусь з хворих. Бо, прийнявши це непросте рішення – стати після смерті донором, ти врятуєш життя кількох незнайомих людей. Частинка тебе врятує життя іншим. Це благородно, як на мене.

Богдан, м. Тальне

–Я б свої органи не віддала ні за життя, ні після смерті. Ми не знаємо, що нас чекає по той бік. А раптом вони нам ще знадобляться? Бувають же випадки, коли людина скаржиться, що в неї «болять» пальці на відрізаній нозі… Як це пояснити? Після смерті енергетичне тіло все рівно житиме. То навіщо його позбавляти якихось органів? Не варто робити того, чого ми до кінця не знаємо й не розуміємо.

Світлана, Катеринопільська ОТГ

– Коли в матері хворіє дитина, то мати б життя за неї віддала. А так: кожен відповідає за себе, в кожного своя доля, карма. Ось хтось віддасть свою нирку невідомій особі, а та згодом виявиться не дуже доброю чи порядною… Можливо ґвалтівником? Шкода буде нирки, ніколи не вгадаєш. Тож хай буде, як є. Нічого втручатися у справи Всесвіту.

Вадим, Єрківська ОТГ

– Та ну! Я навіть проти посмертного розтину. Нема чого там шукати! Померла людина, та й усе. Навіщо збиткуватися над тілом? Колись наслухалася розповідей, як мерці в снах родичам скаржились, що їх погано зашили. Ніч не спала.

Галина, Мокрокалигірська ОТГ

16.02.2021 12:26
Переглядів: 472
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.