Ваша думка

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. З 16 січня 2021 року мова обслуговування споживачів – українська. Про це йдеться на сайті gazeta.ua. Ми поспілкувалися з громадянами та поцікавилися, що думають вони з цього приводу, зокрема як ставляться до того, коли під час обслуговування звертаються до них російською, а не державною мовою. Що вони нам відповіли, далі:
– Мене, як жительку міста обурює одне, чому головна лікарка Тальнівської первинки Ганна Данилюк говорить російською мовою. Хоча сама казала, що на Тальнівщині вона проживає більше 10 років. Це просто не повага до нас, громадян України. Колись прийшла до неї на консультацію, а вона мені «фиркає» кацапською. А прочитати їхні звіти, де пишуть кількість хворих на Тальнівщині: там у власних назвах повно помилок, відчуття, що спеціально паплюжать назви наших сіл: Вішнопіль, Гордащівка, Піщане, Колодісте. Це жах просто, навіщо так паплюжити мову? Будь добра, живеш в Україні, говори українською, ще й на такій посаді працює. Не хочеться, що у нас був «русскій мір». Маргарита, Тальне.

– Абсолютно адекватно ставлюся. Мені немає різниці, якою мовою до мене звернуться чи будуть обслуговувати, тому що я розумію російську нарівні з українською. Але оскільки я не російськомовна, то буду відповідати українською. Думаю, мене вони також зрозуміють. Я читала, що магазини, супермаркети будуть обслуговувати тільки українською мовою. А куди подітися продавцям російськомовним? Їм же також треба робота. Людина не може за тиждень вивчити досконало українську. У нашому роду були російськомовні люди – корінні росіяни, вони до самої смерті не могли говорити українською, то що їх, пригнічувати через це чи що? Припустимо, є російськомовні українці, а є корінні росіяни, які переїхали сюди з якихось причин, як їм бути, працювати, якщо української не знають? А ще подумалося: коли вийде закон про те, щоб і споживачі звертались виключно українською? Ще такого закону в нас не вистачає. Галина, м. Тальне

– Завжди приємно чути українську. Особливо це відчуваєш, коли повертаєшся з-закордону. Але все одно думаю, що замість акцентувати увагу на тому, якою мовою і де хто мусить говорити, краще, на мою думку, подумати над тим, щоб усі, незалежно від віку, віросповідання чи національності, хто живе в Україні, вивчили українську на належному рівні, щоб розуміли її і могли самі говорити українською. Мене тішать ролики в соцмережах, де студенти-іноземці українських вузів цитують поезію Ліни Костенко, як вони розмовляють українською, подекуди, не гірше від самих українців. Фраза одного з них приблизно така: «Якщо я живу в Україні, я маю знати українську». Думаю, у ній вся суть. Олена, м. Тальне

– Я розмовляю українською і хотіла б, щоб в Україні мені надавали послуги теж державною мовою. В тальнівському супермаркеті АТБ, наприклад, є касирка, яка розмовляє російською. Але вона настільки приємна, що на її мову я взагалі увагу не звертаю. І виходжу з магазину з позитивними емоціями. Ось бачила у Фейсбуці обговорюють російськомовну головну лікарку з первинки. Вона ж тепер ще й депутат в райраді. Вже багато років живе в Україні, а говорити і писати українською чомусь не навчилась. До того ж, дуже неприємна особа. Марина, м. Тальне

–Негативно. Вдома хай спілкуються хоч китайською, хоч іспанською, а в державних установах, магазинах, школах, лікарнях має звучати державна мова. Особливо дивує, коли людина вже десятки років живе в Україні, між україномовними людьми і ніяк не може (або не хоче) розмовляти українською. Леонід, м. Тальне