Ваша думка

Дотримуватися законодавства України, бути гідним громадянином своєї країни повинен кожен з нас. Та, чи то так складається, чи зірки напророчать нещастя, буває, на жаль по-різному. Іноді це навіть не залежить від людини. Ніби чорна кішка дорогу перебігла – і край. І сиплються градом штрафи: то їхав у авто не пристебнутим, до бокал випустив з рук у кафе. Саме про те, чи траплялися з людьми історії, логічним завершенням яких були штрафи, і запитали ми у пересічних громадян:

–Як сідаю за кермо, то вже наперед знаю, що можуть оштрафувати. Чого так? Не знаю, якесь внутрішнє чуття. Скільки їжджу, постійно до чогось причепляться «чоловічки в полосатих піжамах». То аптечка не така, то бампер не так висить. З 6-ти таких прискіпливих зупинок двічі заплатив штраф, в решті випадків мусив платити, залишати гроші на «точці». Також помічав, як біля газової заправки почастішали рейди з викривання недоброзичливих водіїв, що їздять на машинах на газу, а газ у документи не вписали. Мабуть, знали, чого стояли там день і ніч. Казали, що навіть клієнтів на заправці поменшало. А хто ж захоче платити штрафи? А як і не їх, то знайдуть, до чого причепитися, щоб «на пальне» заробити. Володимир, м. Тальне

–Сам ніколи не попадав у таку ситуацію, щоб до штрафів дійшло. Колись був свідком, як у Черкасах хлопці билися у кафешці. Тоді стільки посуду перебили. Мусили платити. Ще й зверху, бо начудили добре. Сергій, м. Тальне

–Колись зі знайомим перевозили речі, метал і не накрили тентом причепа. То за нами їхала «мигалка» майже до самого дому. Нас не зупиняли. Біля будинку пояснили, що за це світить штраф, але що на перший раз прощають, тільки попереджають. На тому й розійшлися. Тетяна, м. Тальне

– Мене штрафували за те, що невчасно сплатив податки. Буває, що номери рахунків у податковій періодично змінюються. Я заплатив на старий, та й заспокоївся. Аж тут: нате вам, приїхали – оштрафували. Незнання, як-то кажуть, не звільняє від відповідальності. Василь, Катеринопільський район

-Мене не штрафували ніколи. А от за сина періодично сплачую штрафи: то за перевищення швидкості, то за невдале паркування. Сварюсь з ним, буває, забираю ключі від авто, але з часом прощаю. Думаю: може вже покаявся? Подорослішав? Змінить свою поведінку? А може так і платитиму за нього до пенсії. Його, звісно. Анна, Катеринопіль

-Ні, я з штрафами не зв’язуюсь. Намагаюсь бути законослухняним. Але є в мене одні родичі – то справжній цирк. Коли молодші були, жінка постійно підбивала, щоб чоловік щось украв у колгоспі: то кукурудзи, то кавунів, то обмішки якоїсь. А потім посваряться – і вона його «здає». Оскільки сварились вони часто, то з штрафів та доган він не вилазив. Весела така сімейка. У проміжках між сварками трьох дітей народили. Зараз живуть, не тужать. Ідеальна пара! Микола, Єрки

-Раз мене зловили лісники, коли сухостій вирубував у лісі. Грішу на те, що сусід накапав. Скандал був великий. «Маринували» мене довго. Нервів пішло чимало. Врешті заплатив чималий штраф. Євген, Катеринопільський район

-Я пам’ятаю коли їхав в дизелі, то нас з пацанами оштрафували тоді ще «пепси» за те, що ми курили в коридорчику, де з’єднання вагонів. Виписали нам бумажку на 350 гривень. Але пропонували розрахуватись на місці без документів. Ми відмовились, бо не мали тоді таких грошей. Вдома від батьків гарної прочуханки отримали, батько викинув мою нову пачку цигарок у смітник. Максим, Звенигородка.

-Колись в університетській бібліотеці взяла книжку і тримала в себе рік. Забула де вона ділась, а коли підписувала обхідний лист, то мене оштрафували на 150 гривень і сказали принести цю книгу або придбати таку ж нову. А Кримінальний Кодекс України у таблицях недешевий, прийшлось позичати кошти з кредитки і купувати ту кляту книгу. Аліна, Тальнівський район

–Бачив як штрафували малоліток, за те що поцупили в магазині пиво. Мабуть відгребли від батьків гарно. Бо один з хлопців так плакав жалісливо, аж трусило нещасного. Іван, Тальне

–Хотів у маршрутці проїхати «зайцем» – не вийшло. Зайшов контролер на якісь зупинці і засоромили мене на всю маршрутку. Та ще й сплатити штраф мав більше 1000 гривень. А їхав із дівчиною, яка мені подобалась, після такого я впав у її очах. Зі мною не розмовляє ще й досі. Дмитро, Тальнівський район

-Була з нами цікава історія саме про штраф. Памятаю, у 2000 році ми їхали на Хмельниччину до родичів, і нас зупинили даїшники, бо , на їхню думку, ми перевищили швидкість. Чоловік не сперечався, заплатив штраф і вже сідав у машину. Але наш старший син (майбутній адвокат, а тоді ще студент) пішов до даїшників, попросив показати документи на радар і коли він пройшов повірку. Виявилося, що документи у них вдома, то ж вони негайно повернули гроші, які заплатив батько. Ольга, с. Легедзине, Тальнівського району.

-Не так давно, перед карантином, нас з чоловіком зупинили поліцейські. Чоловік пред’явив документи й запитав, чому зупинили, адже він нічого не порушив. Виявляється, у салоні авто перебувала дитина, неповнолітня. І щоб її перевозити, «треба мати спеціальні засоби, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачені конструкцією транспортного засобу». Одним словом, нам хотіли впарити штраф за відсутність автокрісла. Якби тоді виписали штраф, ми точно пішли в суд оскаржувати постанову патрульних. Але патрульний ввічливо зробив попередження, мовляв: «Діти – це наше майбутнє, дбайте про їхню безпеку!» і побажав щасливої дороги. Марія, с. Гордашівка, Тальнівського району