В одному із сіл Тальнівщини Шевченків «Кобзар» передається з покоління в покоління
В Олени Орел, завідувачки Соколівоцького клубу, що на Тальнівщині, зберігається сімейна реліквія – «Кобзар» Тараса Шевченка 1960 року видання. Зараз він перейшов у спадок четвертому поколінню – Матвійкові й Катрусі, її онукам.
–Книгу придбав мій дідусь Микита Корчевний, – говорить жінка. – Вона в хаті моїх батьків Катерини Микитівни й Григорія Володимировича лежала на столику, а не припадала пилюкою на полиці. Ми, діти, ще малими листали «Кобзаря», розглядали ілюстрації, потім вивчали напам’ять вірші й уривки з поем, передбачені шкільною програмою. Пригадую, що перші Тарасові вірші вивчила ще в дитячому садочку. Вони вводили мене в дивовижний світ природи. Не цуралися «Кобзаря» мої діти, родичі й сусіди. Тарасове слово знаходило відгук і в їхніх душах.
Пані Олена каже, що на стіні батьківської хати висів старовинний великий портрет Тараса Шевченка. Коли мама пішла у засвіти, забрала його до клубу. Згодом з помічниками створила копію з круп.
–Мою увагу завжди привертали Тарасові виразні очі, – замислено говорить жінка. – Тепер я розумію: він передбачив тернисту долю українців, які щохвилини відстоюють своє право на життя, виборюють такою дорогою ціною волю й незалежність. Ця боротьба тривала століттями, але й нині їй немає кінця-краю. Шевченко стер межу між минулим і сучасним: материнські сльози, сирітські благання, удовиний відчай і кров патріотів, пролита за свободу України, однакові в будь-який час. Він ніби знав, що в його народу і в наступних століттях не буде легкої долі, тому заповідав: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» Кобзар знав, що нескорені українці боротимуться й урешті-решт здолають одвічних ворогів, бо «…кращого немає нічого в Бога, як Дніпро і наша славная країна».
Від редакції.
«Кобзар» – це одна з найвідоміших книг України, що перевидавалася безліч разів. Її загальний наклад обчислюється мільйонами примірників. Низка творів Тараса Шевченка перекладена сотнею іноземних мов.
26 квітня 1840 в Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Книга побачила світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки, яку надрукувало приватне видавництво Фішера коштом полтавського землевласника, козацького нащадка Петра Мартоса. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Допомога від благодійників, сучасне обладнання та якісні послуги: як розвивається Тальнівська лікарня