Унікальність трипілля побачили в Черкасах, у Тальному – заплющили очі!

У Тальнівській міській раді визначилися з туристичним логотипом та слоганом, які, власне, мали б підкреслити автентичність та унікальність громади, виокремити її з-поміж інших та привабити туристів. Заявок було всього 3. Конкурс оголосили у червні, а в серпні назвали переможця. Для Тальнівської громади обрали один із поданих варіантів «Шувалови – початок розквіту громади» зі слоганом «Край відкриттів», автором якого став Євгеній Піддубний. Так, останнім часом навколо палацу пожвавішали розмови щодо можливості відновлення замку. Зберігаємо польське, російське, будь-чиє й не хочемо бачити тих витоків, що притаманні виключно Черкащині й Тальному зокрема? А унікальність наша зовсім поруч, вона лежить на поверхні. Трипілля – це і є той глобальний пласт історії, з яким можна ознайомитись, побачити на власні очі та відчути енергетику виключно на Тальнівщині. Тим паче, багато років поспіль діє Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», яким керує Владислав Чабанюк. Щороку приїздять на Тальнівщину знані археологи не тільки з України, а й із закордону, трипільські поселення вивчають, використовуючи сучасне обладнання. Цю унікальність розуміють за межами нашої держави. Чи не кожного літа у Легедзиному відбувається справжнє дійство: щоб стати учасниками толоки, помісити ногами глину та взяти участь у будівництві трипільського житла, з’їжджаються люди з різних областей, молоді батьки беруть із собою маленьких дітей. Така спільна праця згуртовує людей, об’єднує, вже не кажучи про те, що проведення толоки чекають, інформацію щодо часу її проведення моніторять в Інтернеті.
Помітили цю автентичність у обласному центрі, коли брендували Черкащину, навіть використали елементи трипільських орнаментів. Роман Боднар, голова Черкаської ОДА, під час візиту до Легедзиного, зазначив: «Коли група фахівців, дизайнерів розробляла туристичний бренд Черкаської області, то велика кількість орнаментів і кольорової гами було використано якраз із цього Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». Як ми, черкащани, можемо не використати цю перевагу, цю унікальність і цю «фішку»?» Прикро, що тут, на Тальнівщині, на це заплющили очі!
Напівзруйнований палац, після «вдалої» реставрації та «якісного» відновлення, від якого з «рідного» залишилися хіба що стіни, куди краще, ніж яскраві трипільські хати, що стоять обабіч дороги у Легедзиному, правда ж?

Тетяна КОСТЕНКО