Україна розпочинається з тебе: як небайдужі люди допомагають військовим з Тального

Дописувачі соціальних мереж примітили, що серед зла війни більш видимим стало людське добро. Мільйони людей, що живуть у тилу, щодня працюють на перемогу, усіма силами допомагаючи Героям, які зі зброєю в руках захищають свободу й незалежність України.

Станіслав і Костянтин (батько й син) з Тального на Черкащині з квітня 2022 року служать у лавах Збройних Сил України. Обидва чоловіки працювали за кордоном. З початком війни повернулися додому з єдиною метою – обороняти рідну землю від російських зайд. Станіслав служить у штурмовій роті. Костянтин через хворобу ніколи не був військовим. У 2022 році після мобілізації вивчився на танкіста, служив навідником, командиром танка. Нині чоловік – командир танкового відділення, відзначений нагородою за оборону міста Бахмут.

Станіславу й Костянтину постійно допомагають добросердні небайдужі люди. Про це журналістам газети «Новий Дзвін» розповіла жителька Тального Валентина Волос.

–Олена Ємельянова з дочкою-волонтеркою подарувала синові рюкзак з військовою амуніцією, – каже Валентина Володимирівна. – Колеги постійно допомагають формувати продуктові посилки. Недавно всі мої співробітники склалися грошима, щоб придбати теплу зимову форму для Костянтина.

Не один раз допомагав обом чоловікам депутат Черкаської обласної ради Ігор Новицький.

Добрим словом вона згадує редакторку нашого видання Анну Драгун, яка минулого року через знайомих волонтерів передала Костянтинові на Донеччину вкрай необхідні для нього ліки.

Станіславу та його побратимам, які теж воюють на Донеччині, потрібний тепловізор. Захисники кажуть, що без нього почуваються «сліпими кошенятами». Річ дорога, тому хлопці самі не можуть її купити. Про збір коштів пані Валентина не оголошувала, але грошова допомога почала до неї надходити. Колеги з Тальнівської школи №1 передали 10 тисяч гривень. У міській гімназії №3 відбувся благодійний ярмарок. З продажу продукції й сувенірів учні, їхні батьки й учителі виручили 20 тисяч гривень і теж спрямували їх на купівлю тепловізора. Допомогли коштами студенти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, де працює викладачкою сестра Костянтина.

–Ми вже його замовили через волонтерів, чекаємо, – каже Валентина Володимирівна.

Вона щиросердно дякує всім людям, які в цей неймовірно важкий час, проявляючи небайдужість і людяність, допомагають її родині:

–Хай Бог благословляє вас за добрі й чуйні серця, поміч і розуміння. Підтримуймо одне одного. Пам’ятаймо, що однісіньке добре слово дарує людині силу й надію. Гуртуймося, не байдужіймо, допомагаймо ЗСУ. Кожна гривня може стати в пригоді. «Настане день і прийде перемога, І зацвітуть від радості серця. І поведе щаслива нас дорога, Якій не буде краю і кінця!» (Надія Красоткіна)

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА