У Зеленькові на Тальнівщині освятили дзвіницю (Відео)

«Освячення дзвонів – це є завершення будівництва церкви»

– Звуки церковних передзвонів над зеленьківською землею востаннє звучали 1947 року. І то не справжні дзвони були, а зроблені з німецького газового балона, – мовить старенький у солом’яному брилі серед натовпу святково вбраних людей, що зібралися у вівторок 17 серпня на площі перед церквою Преображення Господнього у с. Зеленьків на Тальнівщині. Люди чекають на Митрополита Черкаського та Чигиринського владику Іоана, який з хвилини на хвилину прибуде в село, аби здійснити спеціальний чин – освячення нещодавно збудованої церковної дзвіниці та хреста. Ця славна подія – справжнє свято для прихожан, церковної громади та поважних гостей.

Старожили розповідають, що у Зеленькові була гарна дерев’яна церква, збудована 1876 року. І дзвіниця біля неї. Та у 1938 році дзвіницю разом із дзвонами зрізали, а на її місці збудували клуб. «І якби не благі наміри одного мудрого чоловіка, то, мабуть, мені вже й не довелося почути церковних передзвонів у рідному селі», – каже той самий чоловік у брилі, почесний житель села – Віктор Сидорович Сокуренко, зустрічаючи митрополита Черкаського та Чигиринського. Разом з ним на святкову подію прибув Володимир Мовчан, благодійник, який збудував цю церкву, та депутат Черкаської обласної ради Ігор Новицький. Громада села зустрічає їх хлібом-сіллю на вишитому рушникові.

Щиро вітаючи усіх зі святом, з величною подією освячення дзвіниці, митрополит Іоан зазначив, що дзвін – це не лише символ, ознака церкви, це дієвий засіб, зброя, яка очищає той простір, у якому ми живемо. Тільки очищає він від бруду духовного, який накопичується у наших душах через осудження, роздратування, злобу. «Тому освятимо дзвони і нехай вони служать спасінням народу Божого Зеленькова і всіх гостей села», – мовив Митрополит, починаючи молитву.
– Благословенний Бог наш, завжди, нині і повсякчас. І навіки віків, – заспівали в один голос протоієрей Андрій Гаргат, благочинний Тальнівщини, настоятель храму святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя та отець Андрій Грищенко, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці, які разом з Владикою звершували освячення дзвіниці. Після молитов митрополит Іоан окропив свяченою водою дзвіницю і три дзвони на ній та хреста, яким увінчали дзвіницю. До речі, як розповів настоятель Тальнівського благочиння, протоієрей Андрій Гаргат, цього хреста подарував громаді уродженець села, черкаський підприємець Олексій Звіряка.

Всіх прихожан та учасників освячення Владика також окропив свяченою водою і побажав миру та здоров’я:
– Я вітаю вас з цим святковим днем. Ми молилися, щоб Господь через ці дзвони чув наші молитви і відвертав громи, блискавки, град, вітер від нашого поселення, від наших урожаїв. І зараз це дуже актуально: ми бачимо і пожежі, і потопи, й гради розходяться по всій землі і дошкуляють людям. І часто люди тільки на Бога уповають, щоб спастися від стихії. Ми дякуємо Богу, що маємо таку гарну землю, наш тимчасовий рай, в якому ми народилися, він називається Україною. Ми повинні показати нашому Творцеві і Отцеві, що ми гідні жити у його царстві. А це значить – землю цю берегти, примножувати її блага, захищати від ворогів, любити свого ближнього, виховувати у собі почуття любові і поваги до Творця, ставати його дітьми, – сказав Владика.

Користуючись нагодою, він вручив Володимиру Петровичу Мовчану високу церковну нагороду за підписом Митрополита Київського та всієї України Епіфанія – орден Святого Великомученика Юрія Переможця «За віддане служіння Богу і Україні, за жертовність в захисті добра і правди».
– Мені здається, що освячення дзвонів – це є завершення будівництва церкви. Вона збудована, рік тому освячена, – взяв слово Володимир Петрович. – Я дякую всім, хто брав участь у її будівництві, хто надавав будь-яку допомогу. Я дякую також Владиці, який знаходить час не перший раз приїздити у Зеленьків і на всі об’єкти, які ми будуємо для людей. Я дуже радий, що сьогоднішня подія зібрала багато людей. Всім велика подяка. Надіюся, що на Черкащині, на нашій Україні будуть люди, які будуватимуть українські церкви. Адже ціль українців – це вільна незалежна Україна та наша єдина церква, яка об’єднує все більше і більше українців. Слава Україні!
– Героям слава! – підхопили люди.

З вітальним словом звернувся до зеленьківців також сільський староста Михайло Капериз:
– Хочу побажати, щоб ці дзвони возносилися по всій окрузі, зміцнюючи віру в наших серцях, прославляючи слово Боже на віки. Нехай в кожного, хто почує ці дзвони, ніколи не згаснуть у серці головні християнські цінності – віра, надія та любов. Хочу також подякувати Володимиру Петровичу Мовчану та його родині за ті дійсно добрі справи, які він робить для людей. Нехай Господь Бог та свята Богородиця допомагають вашій родині та благословляють на нові, добрі справи. Всім присутнім добра, миру, злагоди, любові та Божого Благословення, – побажав Михайло Володимирович.

Теплом і світлом розлився в душах прихожан перший церковний передзвін. Нехай він лише добрі звістки несе зеленьківцям та кличе на радісні події. «Сподіваюся, почнемо більше вірити у Бога. І слава Всевишньому, що у нас є така церква, а тепер і дзвіниця», – каже жителька Зеленькова Ольга Поліщук. «Я народився, закінчив школу у цьому селі, тут проживають мої батьки. На території села знаходиться наш військово-патріотичний музей «Гайдамаки». Не міг не приїхати сьогодні на освячення дзвіниці нашої церкви. Дзвони – це голос храму. Дякуємо Володимиру Петровичу Мовчану та його родині за такий подарунок», – додає Станіслав Волощук, засновник ГО «Гайдамаки».
А передзвін церковний лине над селом.

Марина КАМІНСЬКА